Exclusive Україна січні-травні збільшила імпорт довгого прокату на 89% р./р.

Національні виробники закликають владу до запровадження попереджувального 25% мита на імпорт довгого прокату

У січні-травні 2025 року ринок довгого металопрокату в Україні демонстрував значне зростання імпорту – на 89,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 106,89 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Основні обсяги поставок припадають на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 50,81 тис. т, що на 85% більше р./р. Туреччина спрямувала на український ринок 41,49 тис. т відповідної продукції, Польща – 4,79 тис. т, Німеччина – 0,87 тис. т.

Також імпортовано 26,59 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що більше на 130,6% р./р. З Туреччини ввезено 22,73 тис. т такої продукції, з Болгарії – 2,74 тис. т, Китаю – 0,35 тис. т.

Невелика частка поставок припадає на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213) – 11,57 тис. т (+256,2% р./р.). Китай спрямував в Україну 11,45 тис. т.

Таким чином, Туреччина є основним постачальником довгого металопрокату на ринок України. Турецькі поставки відповідної продукції на український ринок за 2024 рік оцінюються в 108,87 тис. т – понад 63% від загального обсягу імпорту. У 2023-му тенденція була подібна – 98,03 тис. т, що відповідає 63,9% імпорту довгого прокату в Україну.

В травні 2025 року на український ринок спрямовано 36,1 тис. т довгого металопрокату, що на 107,5% більше порівняно з травнем 2024-го, та на 71,2% до попереднього місяця. Cпоживання ключових імпортних позицій протягом місяця виглядає наступним чином:

• кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 19,7 тис. т (+154% р./р.; +366% м./м.);
• інші прутки та бруски з вуглецевої сталі, без оброблення, кручені (УКТЗЕД – 7214) – 12,33 тис. т (+203% р./р.; +108% м./м.);
• інші прутки та бруски з інших легованих сталей (УКТЗЕД – 7228) – 1,27 тис. т (+32,3% р./р.; -24,4% м./м.).

Витрати на імпорт довгого прокату за 5 місяців зросли на 81,8% р./р. – до $109,9 млн. У травні показник зріс на 119,5% р./р. та на 47,8% м./м. – до $35,04 млн.

За оцінкою генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо, на український ринок довгого прокату зростає тиск через переорієнтацію експорту з третіх країн, зокрема Туреччини, Єгипту й Алжиру. Ці держави втратили доступ до американського ринку після введення мит, а їхні обсяги – близько 3 млн т арматури й катанки – тепер спрямовуються на менш захищені ринки.

Україна залишається вразливою до такого імпорту, адже нинішні торговельні механізми не здатні оперативно зупинити демпінгові поставки. Навіть за умов початку антидемпінгового розслідування, тривалий перехідний період дозволяє імпортерам захоплювати внутрішній ринок. Це ставить під загрозу не лише прибутковість, а й саме виживання національних виробників, які закликають владу до запровадження попереджувального 25% мита на імпорт довгого прокату.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2024 року Україна збільшила імпорт довгого прокату на 12,1% у порівнянні з 2023 роком – до 171,9 тис. т.

Основні обсяги поставок припали на кутики, фасонні та спеціальні профілі (УКТЗЕД – 7216) – 76,69 тис. т, що на 47,9% більше р./р. Також імпортовано 43,84 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що менше показника 2023 року на 29,7%.