Україна розглядає чинну домовленість за квотами щодо сталі як відправну точку — Politico

Україна розглядає чинну домовленість стосовно квот як відправну точку в контексті її шляху до вступу в ЄС. Про це пише Politico.

Країна отримала річну квоту у 1,05 млн т. Як зазначає видання, цифру визначено через зменшення обсягів українського експорту до Європи з 2022-го по 2024 рік — референтний період, який використовувався для розрахунку квот.

Водночас у 2025-му Україна відвантажила до блоку 2,62 млн т металопродукції, це призведе до втрати частки ринку для її металургів.

Євродепутатка Карін Карлсбро, провідний спікер із цього питання, заявила, що оприлюднені умови підтвердили її найгірші побоювання щодо України.

«Це рішення матиме величезні наслідки для української сталеливарної промисловості й економіки країни, що зрештою вплине на стійкість України та її здатність фінансувати свою боротьбу за існування», — зауважила вона.

Карлсбро планує обговорити це питання з єврокомісаром з питань торгівлі Марошем Шефчовичем.

Втім Україна матиме доступ до пулу залишкових квот, відкритих для країн, які уклали угоду про вільну торгівлю з ЄС, тож кінцеві обсяги безмитного експорту можуть виявитися вищими.

Водночас віцепрем’єр Тарас Качка зазначив: Київ розглядає чинну домовленість як відправну точку, тож остаточна угода «має враховувати шлях України до вступу до ЄС, логіку глибшої економічної інтеграції та перспективу повного доступу до внутрішнього ринку ЄС».

За словами іншого високопосадовця, блок надав Україні певні преференції, оскільки звітний період, який збігається з початком повномасштабного вторгнення РФ, не міг бути скоригований. Однак країна отримала деякі двосторонні квоти в категоріях, для яких формально не відповідала вимогам, оскільки її частка постачань була нижчою за поріг у 5%.

Загалом, як зазначає Politico, ЄС запропонував пом’якшити удар для партнерів по ЗВТ лише за умови, що ті підпишуть відмову від свого права оскаржувати рішення або на двосторонній основі, або в межах СОТ. Угоду уклали 13 країн, завершити політичні формальності планується у найближчі місяці. Серед таких партнерів — Туреччина, Індія, Південна Корея, Індонезія, Єгипет, Бразилія, Велика Британія, Швейцарія, Північна Македонія, Південна Африка, Аргентина, Україна й Сінгапур.

Водночас основний тягар скорочень понесуть Китай та інші країни, хоча у Брюсселі заперечують, що заходи спрямовані проти КНР.

На Китай, зазначає EUobserver, торік припадало 9,9% імпорту сталі до ЄС, країна не має торговельної угоди з блоком. Двома ж найбільшими експортерами за період із показниками у 17,2% та 11,5% були Туреччина та Південна Корея, проте вони входять до переліку тих, із ким досягнуто домовленостей.

Нагадаємо, що Єврокомісія 30 червня оприлюднила імплементаційний регламент, що встановлює розподіл тарифних квот на імпорт сталі серед торговельних партнерів ЄС.

Половина річної імпортної квоти (18,3 млн т) зарезервована тільки для партнерів за угодами про вільну торгівлю. Решта 9,15 млн т буде доступна для всіх торговельних партнерів без дискримінації, включно з тими, що мають угоду про вільну торгівлю.