Україна повертає ставку на виробництво

Бізнес очікує від держави послідовної промислової політики

Виробництво знову стає центральною темою української економічної політики. Бізнес уже не лише відновлює втрачене, а й інвестує в нові потужності, глибшу переробку, технології та експорт. Таким був висновок форуму «Industrial Evolution: Виробництво вмикає економіку».

Ключовою темою заходу стало питання, як українському виробництву перейти від виживання під час війни до конкурентоспроможності. Учасники говорили про фінансування, індустріальні парки, дефіцит кадрів, експорт, енергостійкість, автоматизацію, R&D і роль держави у розвитку промисловості.

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив, що війна змінила підхід держави до виробництва.

«Ми зрозуміли: якщо ми чогось не виробляємо, то цього не маємо. Промислова політика — частина політики національної безпеки. Промисловість — це не лише економіка, це те, що захищає нас зараз і буде захищати в майбутньому», — зауважив він.

За словами міністра, стратегічна ціль України — збільшити частку переробної промисловості у ВВП до 20%. Нині цей показник становить 8,8%. У 2025 році переробна промисловість стала найбільшим платником податків серед секторів економіки — 18% надходжень зведеного бюджету, або на 70 млрд грн більше, ніж раніше.

Окремим фокусом стали індустріальні парки, в країні вже діють близько 40 активних майданчиків. Там будують інфраструктуру, зводять заводи або вже працюють підприємства. У них створено близько 1,2 млн кв. м промислової нерухомості, споруджено близько 300 МВт підстанцій, а обсяг інвестицій зріс майже до 45 млрд грн.

Засновник інноваційного парку UNIT.City та індустріального парку «Біла Церква», ініціатор форуму Василь Хмельницький назвав виробництво ключовою точкою економічного зростання.

«Ми створюємо робочі місця, сплачуємо податки в державний і місцевий бюджети та підвищуємо купівельну спроможність людей. Якщо український бізнес буде успішний, іноземці до нас точно прийдуть», — зазначив він.

За словами Хмельницького, іноземні компанії, обираючи локацію для виробництва, дивляться не лише на податки чи географію. Вони оцінюють, чи може в країні успішно працювати місцевий бізнес. Якщо українські виробники будують, розвиваються й заробляють, це стає сигналом для міжнародних інвесторів.

Водночас учасники заходу назвали кілька обмежень, які стримують зростання:

Доступ до фінансування. Промисловим проєктам потрібні довші й дешевші гроші, страхування воєнних ризиків і зрозумілі гарантії для інвесторів.
Кадри. Виробникам бракує інженерів, технологів, операторів сучасного обладнання та кваліфікованих робітничих спеціальностей. Бізнес очікує практичнішої співпраці з освітою, розвитку дуального навчання, корпоративних шкіл і програм перепідготовки.
Продуктивність. Українські компанії не зможуть конкурувати лише нижчою вартістю праці, їм потрібні автоматизація, R&D, продукти з більшою доданою вартістю і вихід на зовнішні ринки.
Роль держави. Бізнес очікує не разових програм, а послідовної промислової політики: підтримки експорту, локалізації в закупівлях, розвитку індустріальних парків, зрозумілої регуляторики й інструментів для масштабування.

Майбутнє української економіки, вважають учасники форуму, залежатиме не лише від обсягів міжнародної допомоги чи інвестицій, а й від здатності країни більше виробляти самостійно.

Форум Industrial Evolution відбувся 18 червня в індустріальному парку «Біла Церква». Подія зібрала понад 1800 учасників — власників і керівників виробничих компаній, інвесторів, представників держави, фінансового сектору, освіти та експертного середовища.

Нагадаємо, що за даними Держстату, обсяг капітальних інвестицій за січень–березень поточного року зріс на 5,1% р./р. і становив 130,1 млрд грн. Понад 41%, або 53,6 млрд грн від загальної вартості здійснених капітальних інвестицій, припадало на промисловість.