Україна має негайно звернутися до Євросоюзу щодо відстрочки CBAM – PAEW

Запровадження ЄС механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) можуть спричинити незворотні наслідки для економіки, експорту та зайнятості населення України. Таку засторогу висловила Людмила Циганок, засновниця ESG Liga, президент Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) та гендиректор «Офісу сталих рішень».

CBAM повноцінно запрацює вже з 2026 року. Під дію механізму, зауважує вона, потрапляють саме ті галузі, які складають основу українського експорту, є одними з найбільших роботодавців у регіонах і наразі не мають фізичної можливості модернізуватися.

CBAM є викликом навіть для самих країн ЄС, зазначила Людмила Циганок, проте блок реалізує механізм з використанням потужної внутрішньої підтримки, зокрема, багаторічної роботи EU ETS, фіндопомоги у вигляді фондів для трансформації енергомістких галузей, субсидій на «зелену» модернізацію тощо.

Україна ж наразі не має жодного із цих інструментів, а вітчизняна промисловість виснажена війною. Водночас система моніторингу викидів ще формується.

«Фактично, CBAM в українських умовах – це не інструмент кліматичної трансформації, а фінансове покарання країни, яка бореться за свою і європейську безпеку», – зауважує Людмила Циганок.

За оцінками Федерації роботодавців України, втрати ВВП для країни через CBAM складуть до 4,8% вже у 2026 році, експорт до ЄС впаде на 7,8%. Також країну очікує падіння індексу переробної промисловості – на 13,1%. Окрім того, втрата 73,1 тис. робочих місць лише за перший рік, до 120 тис. – у довгостроковій перспективі та скорочення податкових надходжень (на понад $3,5 млрд) суттєво підірве бюджет та обороноздатність України.

У PAEW зазначають, що CBAM у воєнній Україні не допоможе довкіллю через ряд факторів:

• відсутність ресурсів на декарбонізацію в українського бізнесу;
• скорочення ресурсів на екополітику – падіння економіки унеможливить створення системи моніторингу, контролю викидів, реалізацію нацпланів із клімату;
• погіршення соціальних умов і довкілля;
• ризик для ЄС збільшити імпорт з країн, де взагалі немає кліматичних зобов’язань.

PAEW та «Офіс сталих рішень» закликають український уряд негайно звернутись до Єврокомісії із запитом на відстрочку впровадження механізму для українських товарів та посилатися на ст. 30(7) як на підставу для застосування форс-мажору. Окрім того, влада має вимагати від ЄС його відтермінування на період дії воєнного стану та щонайменше 5 років після його завершення, або до моменту повного членства України в Євросоюзі.

Асоціація закликала уряд сформувати переговорну групу з експертів, урядовців і бізнесу для системного діалогу з ЄС.

«Якщо не буде дій – наслідки CBAM стануть найбільшим економічним ударом з початку війни 2022 року», – йдеться у зверненні.

Нагадаємо, що асоціація виробників цементу України «Укрцемент» закликає Кабмін звернутися до ЄС щодо відтермінування CBAM для країни. Раніше такий заклик до української влади також оприлюднила Національна асоціація добувної промисловості України та провідні учасники ринку надрокористування.

За оновленими оцінками GMK Center, унаслідок введення механізму Україна може втратити $7,2 млрд ВВП до 2030 року.