У Китаї стабілізувалися ціни на кокс

Вартість коксу на китайському ринку в перший тиждень березня залишалася незмінною на рівні $220/т, FOB Таншань, згідно з даними MetalPlace. З початку року товар втратив у ціні 13%. Низька активність з боку покупців змушувала коксохімзаводи йти на зниження цінових запитів, сподіваючись підтримати обсяги виробництва.

Метпідприємства займали вичікувальну позицію, неохоче поповнюючи складські запаси коксу. За словами торгових джерел, вони очікують подальшого зниження цін.

Кокс у порту Жичжао за перший тиждень березня подешевшав на $7/т, до $191/т за спотовими контрактами. На Далянській товарній біржі ф’ючерси на кокс з поставкою в травні втратили $3,7/т порівняно з квітневими.

Несприятлива для коксохіміків ситуація пов’язана здебільшого з ситуативними факторами на початку року. Це насамперед зниження економічної активності в передноворічний і післяноворічний періоди (саме святкування Нового року за китайським календарем тривало з 29 січня по 12 лютого). Виплавка сталі в Китаї за січень зменшилася на 5,6% у річному порівнянні, до 81,9 млн т.

Млявому попиту також сприяло рішення уряду скоротити сталеве виробництво на час проведення щорічних Всекитайських зборів народних представників (розпочалися 5 березня, тривалість сесії 8-15 днів).

Експортні можливості залишаються обмеженими на тлі складної ситуації на зовнішніх ринках. Зокрема, в Індії, одному з найбільших світових споживачів коксу, діє заборона на його імпорт. Уже зараз влада розглядає можливість її подальшого продовження після 30 червня 2025 року.

Китайські експортери намагаються обійти ембарго, постачаючи кокс для індійських метзаводів через Індонезію. Офіційний Делі знає про цю схему, тому можливе розширення захисних заходів на продукцію з інших країн.

Європейський ринок коксу перебуває на спаді, як свідчить статистика найбільшого місцевого виробника, польської Jastrzębska Spółka Węglowa. За підсумками 2024 р. компанія оголосила про колосальні збитки, $1,87 млрд. На початку березня JSW анонсувала скорочення інвестицій на $310 млн у 2025 р. порівняно з колишніми планами, затвердженими в середині 2024 р.

Нагадаємо, за оцінками GMK Center, Україна сумарно втратила близько 64% коксохімічних потужностей за 2014-2024 роки. Перехід на імпортну сировину (кокс і коксівне вугілля) значно погіршить фінансову ситуацію металургійних компаній, їхню можливість підтримувати бізнес, інвестиції, обслуговування боргів, соціальні ініціативи. Через погіршення конкурентоспроможності виникає загроза скорочення металургійного виробництва та експорту.