Турецькі металурги підтримують впровадження тарифів щодо імпорту г/к рулону

Нещодавно уряд Туреччини запровадив мита на імпорт г/к рулону з РФ, Китаю, Індія та Японії

Минулого тижня турецькі органи влади ухвалили рішення про запровадження антидемпінгових мит на імпорт гарячекатаного рулону з Китаю, Індії, Японії та Росії. Ця ініціатива викликала позитивну реакцію з боку представників сталеливарної індустрії Туреччини, які вважають, що нові мита можуть позитивно вплинути на місцеве виробництво та підвищити конкурентоспроможність галузі, повідомляє SteelOrbis.

Генеральний секретар Асоціації виробників сталі Туреччини (TÇÜD) Вейсель Яян привітав це рішення, зазначивши, що скорочення споживання сталі в Китаї навіть на 1% створює надлишок пропозиції продукції в обсязі 10 млн т, яка потім експортується на глобальні ринки.

За його словами, у 2023 році Китай експортував 94 млн т сталі, і цей обсяг може зрости до 120 млн т цього року. Яян підкреслив, що така ситуація перетворює Китай на загрозу для сталеливарної галузі в усьому світі.

«Балансування імпорту сталі позитивно вплине не лише на сталеву галузь, але й на інші сектори, які споживають сталь, а потенційне збільшення використання місцевої продукції буде важливим для економіки Туреччини», – додав Вейсель Яян.

Заступник голови Асоціації експортерів сталі Туреччини (ÇİB) Угур Далбелер також прокоментував ситуацію, зазначивши, що рішення про впровадження мит було ухвалено на основі багаторічних вимог галузі. Він наголосив на зниженні рівня використання виробничих потужностей турецьких сталеливарних заводів до 50-55%, що є одним із найнижчих показників у світі. Для порівняння, у Китаї цей показник становить 90%, а в Індії – 70%.

«Агресивна експортна політика Китаю завдала серйозної шкоди глобальному ринку сталі, а Туреччина стала єдиним західним ринком для китайського експорту, оскільки основні ринки, такі як Європа та США, з 2018 року захищені спеціальними заходами», – коментує Угур Далбелер.

За його словами, нові антидемпінгові мита можуть сприяти зростанню рівня використання виробничих потужностей у Туреччині, що дозволить місцевим виробникам сталі підвищити свою конкурентоспроможність на експортних ринках.

Нагадаємо, що імпорт гарячекатаного листового прокату Туреччиною за підсумками січня-серпня 2024 року скоротився на 19,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 2,44 млн т. Китай збільшив поставки на 7,6% р./р. – до 1,24 млн т, РФ – скоротила на 58,5% р./р., до 220,37 тис. т, Японія – на 77,8% р./р., до 87,04 тис. т.