Туреччина до 2035 року може скоротити викиди на третину за інвестицій у $265 млрд

Трансформацію в чорній металургії та алюмінієвій промисловості забезпечить зміна технологій

Туреччина може скоротити викиди більш ніж на третину до 2035 року за рахунок інвестицій у розмірі $265 млрд. Про це йдеться у дослідженні Стамбульського політичного центру (IPC) університету Сабанджі.

Звіт IPC «Дорожня карта декарбонізації Туреччини» окреслює стратегії для досягнення мети нульового рівня викидів парникових газів до 2053 року. Він також має на меті сформувати наукову основу для нового національно визначеного внеску країни, який цьогоріч буде подано до ООН.

Як зазначають дослідники, Туреччина за відповідної політики за 10 років може скоротити свої викиди парникових газів на 35% порівняно з рівнями 2021 року (до 370 млн т). Зокрема, до 2035-го викиди вуглецю можуть бути зменшені на 40% (до 277 млн т), що поверне національні показники до значень 2025-2010 рр. Проте останнє можливо лише за умови вжиття країною галузевих заходів у енергетиці, промисловості, транспорті, будівництві та сільському господарстві.

Одним із найважливіших кроків в енергетичному секторі дослідники вважають поступову відмову від вугілля до 2036 року та швидке встановлення нових установок відновлюваної енергії(приблизно 10 ГВт вітрової та сонячної генерації щороку) та інвестиції в 9 ГВт акумуляторних накопичувачів до 2035-го.

Вартість сценарію, який передбачає скорочення викидів парникових газів більш ніж на третину протягом наступного десятиліття, складає $265 млрд.

Водночас очікується, що в промисловому секторі, який включає сталь, алюміній, цемент, добрива, хімікати та текстиль, викиди будуть постійно знижуватися.
Згідно із дослідженням, основним джерелом трансформації в чорній металургії та алюмінієвій промисловості буде зміна технологічних процесів. Водночас цементний сектор створює найбільшу проблему через високий рівень викидів від процесів.

Нагадаємо, на початку липня Туреччина схвалила плани запуску вуглецевого ринку, аби досягти цілі до 2053 року скоротити викиди парникових газів до нуля.
Парламент країни ухвалив свій перший в історії закон про клімат, який, зокрема, забезпечує створення національної системи торгівлі викидами (ETS).