Торгівельні обмеження ЄС щодо України: Тарас Качка розповів про стан переговорів

У червні 2022 року ЄС односторонньо відкрив свої ринки для українських товарів, а у 2023 році цей режим продовжили ще на рік, але 5 червня 2025 року закінчується дія цих автономних торговельних заходів. Проблема врегулювання українського експорту в Євросоюз стосується винятково аграрної продукції.

Про це розповів заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка на онлайн-заході «Чи зупинить ЄС безмитну торгівлю з Україною?», який провів Центр економічної стратегії.

Під тиском місцевих фермерів усі сусідні країни ввели свої обмеження щодо певних видів української агропродукції. Ймовірно, що Євросоюз повернеться до тарифних квот на продукцію українського АПК.

«Між Україною і Євросоюзом питання полягає винятково в аграрній продукції. І тут у нас справді інтрига – що буде після завершення автономних торговельних заходів, чи вони будуть продовжені. Єврокомісія задекларувала, що їх не треба продовжувати, ми проведемо переговори по статті 29 Угоди про асоціацію. Зараз ми чекаємо позиції Євросоюзу, яка ще не сформульована», – розповів Тарас Качка.

За його словами, що б не сталося, Україна зберігає режим вільної торгівлі. Питання полягає в тому, наша країна гармонійно може перейти з автономних торговельних заходів на ст. 29 Угоди про асоціацію. Процедура по ст. 29 – це максимально простий механізм для європейської сторони, який потребує мінімум кроків на ухвалення рішення.

Загалом питання українського експорту – це більше питання політики, аніж торгівлі. Саме зараз Україна зараз обговорює з Єврокомісією, яким після 5 червня буде торговельний режим для українського експорту.

«З точки зору балансу ринків та продовольчої безпеки Європейський Союз більше за все зацікавлений у збереженні повної лібералізації торгівлі з Україною, але політично не все так просто. Це питання більш політичне, ніж економічне. Україна ще має резерв часу, щоб знайти конструктивне рішення:  9 квітня у Брюсселі буде засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз – там можливо будуть певні домовленості», – додав заступник міністра економіки.

Також продовжуються перемовини з ЄС відносно зменшення впливу впровадження транскордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) на українську економіку.

«Виключення для України може бути відповідно до статті 30 параграф 7, як зміни до Регламенту CBAM. Зараз ми працюємо над питанням CBAM, але у самому ЄС відбуваються дуже сильні зміни», – резюмував Тарас Качка.

Як повідомлялося раніше, уточнені оцінки GMK Center свідчать, що за наявної структури експорту потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 рр. через впровадження CBAM становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд. Втрати від CBAM для української економіки з часом зростатимуть. У 2026 році (перший рік повного запровадження CBAM) втрати ВВП можуть сягнути $1,4 млрд. Однак уже у 2030-му цей показник може становити $7,2 млрд.

Нагадаємо, що за альтернативними оцінками CMD-Ukraine, внаслідок дії CBAM Україна може втратити до 2030 року 6,4% від ВВП, зниження обсягу експорту може становити 6,3%, зокрема в ЄС – 9,8%, а скорочення кількості робочих місць – понад 116 тис. позицій.