Стратегії великих гірничовидобувних компаній розходяться на тлі декарбонізації – IEEFA

Довгострокові стратегії великих гірничовидобувних компаній розходяться в умовах декарбонізації виробництва сталі. Про це йдеться у дослідженні Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу (IEEFA).

Три з чотирьох найбільших майнерів – Vale, Rio Tinto і Fortescue – все більше зосереджуються на постачаннях високоякісної залізної руди, яка сумісна з виробництвом заліза прямого відновлення (DRI) на основі водню. Водночас BHP, зауважують в IEEFA, продовжує вірити в технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS), попри те, що вони перебувають на стадії становлення і не виправдовують себе.

За прискорення переходу сталеливарної галузі від вугілля і зростаючого тиску на компанії щодо скорочення викидів Scope 3, рішення, що підтримують виплавку сталі на основі DRI, швидше за все, відіграватимуть більш важливу роль, аніж CCUS.

Значна увага, що приділяється перспективам залізної руди зосереджена на короткострокових економічних показниках і попиті на сталь у Китаї, який наразі є найбільшим імпортером цієї сировини у світі. Однак поряд з цим і планами щодо збільшення переробки брухту в КНР з’являється ще одна тенденція. У січні 2024-го було оголошено, що China Baowu розпочав комерційне виробництво DRI у провінції Гуандун, використовуючи технологію Energiron.

Поява китайського промислового виробництва DRI віддзеркалює перехід європейських виробників сталі до технологій без вугілля і вже готових до використання водню. Водночас азійські металурги, зокрема японські Kobe Steel і JFE Steel, націлені на виробництво заліза прямого відновлення на Близькому Сході, який вже є зрілим користувачем цього методу.

Перехід світової сталеливарної промисловості від доменного виробництва до використання заліза прямого відновлення призведе до змін у профілі якості руди, що торгується на ринку.

Еталонна залізна руда з вмістом заліза 62%, що видобувається в регіоні Пілбара, не підходить для існуючих процесів виробництва DRI, окрім того, її якість протягом останнього десятиліття знижувалася. Частковим розв’язанням проблеми, ймовірно, стануть технологічні комбінації, які дозволять використовувати сировину доменного класу у виробництві сталі на основі DRI. Тож три великі австралійські залізорудні компанії розробляють відповідні рішення.

Водночас провідний світовий виробник руди класу DR – бразильська компанія Vale – планує збільшити постачання високоякісної продукції у відповідь на прискорення зміни технологій виробництва сталі. Решта представників «великої четвірки», зараз демонструють різні реакції на цю тенденцію.

Наприклад, канадські підприємства Rio Tinto вже мають руду, що підходить для виробництва DRI. Попри те, що майнер інвестує в нові гірничодобувні потужності в регіоні Пілбара, нещодавно він також оголосив про значні інвестиції за кордоном, зокрема, у проєкт Сіманду в Західній Африці. Згідно із заявою компанії, Сіманду забезпечить нове значне джерело високоякісної залізної руди, що зміцнить портфель Rio Tinto для декарбонізації металургії. Компанія також має великий список проєктів розвитку, спрямованих на скорочення викидів при виробництві сталі.

Нагадаємо, що глобальне виробництво заліза прямого відновлення (DRI) за підсумками 2023 року зросло на 7,4% у порівнянні з 2022 роком – до 135,51 млн, свідчать дані WorldSteel Association.