Шведський проєкт Hybrit знизив витрати на виробництво водню до 40%

Шведський проєкт Hybrit – спільне підприємство виробника сталі SSAB, гірничодобувного підприємства LKAB та енергетичної компанії Vattenfall, досяг прориву в технології зберігання водню, продемонструвавши зниження витрат на його виробництво до 40%. Про це повідомляє S&P Global.

Hybrit протягом місяця проводила комерційні випробування водневого сховища на ринку електроенергії. Тести показали, що змінні витрати на виробництво водню можна знизити на 25-40%.

Метою випробувань стало виробництво водню із використанням «зеленої» електроенергії за змінною ціною з найменшими можливими витратами, наприклад, протягом певних частин доби або більш тривалих періодів, коли електрогенерація, що залежить від погоди, є достатньою.

Старший менеджер проєкту Hybrit Марі Анхеден зауважила, що результати тесту були хорошими попри низьку волатильність цін на електроенергію, яка спостерігалася під час тестового періоду.

«Застосовуючи це в реальних обставинах, ми змогли в режимі реального часу відстежувати, скільки грошей було заощаджено шляхом того, що було збережено», – зазначила вона.

Експериментальне сховище Hybrit обсягом 100 куб. м, розташоване поруч із пілотним заводом проєкту у Лулео, Швеція. Воно розпочало роботу у 2022 році, випробування триватимуть до 2024-го. Конструкція добре підходить для швидкого спорожнення та наповнення, що чергується з періодами меншої активності.

У Vattenfall відзначають, що результати є обнадійливими для майбутнього впровадження «зеленого» водню в промислових цілях.

«Великомасштабне сховище водню дає змогу адаптувати споживання електроенергії різної доступності та цін у системі, і водночас забезпечувати промисловість воднем більш стабільно та економічно ефективніше», – зауважили у Vattenfall.

На час випробувань водень постійним потоком постачався до шведської сталеливарної компанії SSAB.

Нагадаємо, що у США назвали одержувачів федеральних грантів на $7 млрд у 16 штатах на розвиток семи регіональних водневих хабів, що є ключовою частиною плану декарбонізації економіки Сполучених Штатів. Програма має на меті розпочати виробництво «чистого водню» та розвиток інфраструктури, необхідної для його доставлення промисловим споживачам, таким як металургійні та цементні заводи.