Регіон MENA може стати лідером у виробництві DRI та «зеленої» сталі

Регіон MENA (Близький Схід та Північна Африка) може стати світовим лідером у виробництві “зеленої” сталі та торгівлі залізом прямого відновлення (DRI). Про це йдеться у дослідженні Інституту економіки енергетики та фінансового аналіза (IEEFA).

Регіон має всі можливості для постачань у Індію – ключовий ринок, що зростає, і у такі центри попиту на “зелену” сталь, як Європа.

Як зауважують аналітики, за мірою декарбонізації світового сталеливарного сектору виробництво заліза прямого відновлення, схоже, буде відокремлюватися від виробництва сталі. Більше залізної руди буде перероблятися в місцях з доступними відновлюваними джерелами енергії, за допомогою яких можна виробляти дешевий “зелений” водень. Отримане залізо прямого відновлення відправлятиметься до центрів попиту на сталь. Близький Схід і Північна Африка можуть стати світовим лідером у торгівлі DRI, проте глобальна конкуренція зростає.

Сталеливарний сектор MENA має велику перевагу, оскільки він вже заснований на виробництві DRI з використанням газу, а не вугілля. Регіон має усталене джерело залізної руди класу DR – товару з обмеженою пропозицією, який становить лише 3-4% від загального обсягу світової торгівлі цією сировиною.

Vale, найбільший у світі виробник руди марки DR, планує створення «мегахабів» у країнах Близького Сходу, які постачатимуть залізорудні окатиші на розташовані поруч заводи DRI для виробництва гарячебрикетованого заліза (HBI) для місцевих і зовнішніх ринків.

Виробництво сталі на основі газу за допомогою DRI має менші викиди, ніж доменні печі, які домінують в металургії більшості інших регіонів. Але по-справжньому екологічним його можна зробити, лише перейшовши на “зелений” водень, вартість якого знизиться протягом поточного десятиліття. Сонячні ресурси Близького Сходу і Північної Африки у найближчому майбутньому дозволять регіону виробляти дешевий “зелений” водень.

Як зауважили в IEEFA, наразі основна увага в проєктах “зеленого” водню приділяється експорту, який, однак, є неефективним і дорогим для цього регіону. Більша частина майбутнього водневого виробництва має бути спрямована на внутрішнє використання для випуску “зеленої” сталі. Світові металургійні компанії, які ідуть шляхом декарбонізації, дедалі частіше звертаються до імпорту заліза прямого відновлення у вигляді HBI. Майбутні металургійні заводи на основі DRI в країнах Близького Сходу і Північної Африки мають бути готовими до переходу на “зелений” водень за першої нагоди.

Нагадаємо, що попит на «зелену» сталь в Європі досягне 3,68 млн т у 2023 році, йдеться у відповідному дослідженні ResearchAndMarkets. Він буде підтримуватися двома основними факторами – цілями зі скорочення викидів Scope 3 і потребою у цій продукції з боку кінцевих споживачів, яка виявилася ширшою, ніж прогнозувалося спочатку.