Верховна Рада ухвалила оновлений закон про приватизацію №7451, покликаний перевести велику приватизацію на аукціони Prozorro, прискорити малу приватизацію та зняти низку проблемних питань. Про це стало відомо з інформації на офіційному порталі парламенту.
За ухвалення законопроєкту проголосували 233 депутати за необхідного мінімуму 226.
«Релокація українського бізнесу з небезпечних місць триває. І саме приватизація може допомогти підприємствам знайти приміщення, відновити його та розвивати на благо економіки України. Тож за правильного підходу нових власників старі об’єкти можна перетворити на ефективні виробничі потужності за допомогою процедури приватизації», – зазначила в.о. голови Фонду держмайна Ольга Батова.
Серед важливих змін у приватизації державного та комунального майна варто зазначити такі:
Раніше в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», в.о. глави ФДМ заявляла, що велика приватизація у тому вигляді, в якому вона була, показала неефективність радників. Серед претензій – тривала підготовка об’єкта до процедури, дублювання операцій із потенційними покупцями, корупційні ризики ангажування одним із потенційних покупців.
«Законопроєктом пропонується, що Фонд робитиме віртуальну папку з усією інформацією про підприємство: всі чинні договори, судові справи, фінансова звітність – повністю викладаємо та даємо кожному потенційному покупцю три місяці, щоб він самостійно зробив аудит», – зазначила в.о. голови ФДМ.
Закон додатково спрощує процедури, зокрема онлайн підпис протоколу аукціону, скорочує процес з моменту оголошення аукціону до підписання договору до двох місяців, впроваджує можливість у низці випадків обходитися без АМКУ, скасовує вимогу про публікацію в газеті «Відомості приватизації».
«Крім того, передбачили дуже важливу зміну, яка діятиме завжди: щоб оплата за об’єкт здійснювалася до підписання договору – після проведення аукціону та підписання протоколу, але до підписання договору. Є кілька випадків, особливо щодо аукціонів, що відбулися наприкінці лютого, що покупці не хочуть платити, аргументуючи форс-мажорними обставинами», – заявляла Ольга Батова.
Також додалася важлива норма продажу об’єктів з арештами, що дасть кредиторам змогу нарешті отримати свої кошти. Право власності перереєструють на того, хто виграв, але всі арешти збережуться до того моменту, поки новий власник не погасить заборгованості.
«У переліку на приватизацію на сьогодні понад 115 підприємств. Це ті, щодо яких вже ухвалено рішення про приватизацію, і вони готові до приватизації, але ми не можемо їх продати, бо вони в арештах. Загалом в управлінні таких об’єктів набагато більше», – резюмувала керівник ФДМ.
Як повідомляв GMK Center, 30 березня Верховна Рада прийняла в цілому урядовий законопроєкт №4543, покликаний розморозити процес великої приватизації.
Велику приватизацію було тимчасово зупинено законом №540-IX від 30 березня 2020 року. У зв’язку з карантином документ встановлював обмеження щодо приватизації великих об’єктів.
Нагадаємо, раніше уряд затвердив список із 420 державних підприємств, які будуть передані в управління ФДМ для подальшої приватизації та ліквідації.
Національна комісія з розвитку і реформ Китаю (NDRC) визначила перший перелік низьковуглецевих демонстраційних проєктів з…
Попит на сталь в Індії у 2024/2025 фінроці (закінчується в березні 2025-го) зросте щонайменше на…
Глобальна декарбонізація перетворює електротехнічну сталь в один з ключових продуктів чорної металургії Китаю, в її…
Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) та Оман підписали інвестиційну угоду на суму 117 млрд дирхамів ($31,85…
Німеччина за підсумками січня-лютого 2024 року збільшила імпорт металопрокату з третіх країн на 1% у…
Металургійні підприємства Бельгії за підсумками березня 2024 року скоротили виробництво сталі на 5,7% у порівнянні…