Потреби німецької металургії у додатковій електроенергії зростуть на тлі декарбонізації

Потреба металургійної галузі Німеччини у додатковій електроенергії для електролізу водню незалежно від місця розташування у 2030 році становитиме 48 ТВт·год. Про це повідомляє німецька сталеливарна асоціація WV Stahl.

Високі ціни на електроенергію є тягарем для німецької металургії. Як зауважили в галузевій організації, пакет підтримки щодо цін на електроенергію, про який було оголошено у листопаді минулого року, був проблиском надії. Однак зі скасуванням третьої його складової – субсидії на плату за передачу е/e мережами – з початку поточного року компанії платять за неї більше, ніж будь-коли раніше.

Це особливо відбивається на електросталеливарних заводах, які виробляють сталь із брухту з порівняно низьким рівнем викидів. Вони мають особливо високий попит на електроенергію – бажано відновлювальної.

Як зазначають у WV Stahl, виклики зростають, оскільки технологія прямого відновлення заліза на основі водню в майбутньому потребуватиме в чотири-п’ять разів більше електроенергії з мережі. Тому рішення щодо конкурентних цін залишається нагальною потребою.

Зауважимо, що у грудні минулого року енергоємні галузі Німеччини (EID) попереджали, що подвоєння плати за мережу з 1 січня 2024 року призведе до подальшого звуження цін на електроенергію, які й без того навряд чи є конкурентними.

«Оголошене скасування державної субсидії на плату за мережу означає щорічне додаткове навантаження приблизно на €2 млрд для нашої промисловості», – зауважив Йорг Ротермель, керуючий директор EID.

До EID, зокрема, входять підприємства будівельної, хімічної та металургійної галузей.

В енергоємних галузях Німеччини зайнято близько 880 тис. осіб, або 15% відсотків робочої сили виробничого сектору.

Нагадаємо, що Німеччина за підсумками третього кварталу 2023 року скоротила виробництво електроенергії на 20,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 94,2 млрд кВт⋅год. Генерація е з відновлюваних джерел зросла на 8,1% у порівнянні з третім кварталом 2022-го, а традиційних – впала на 42,9% р./р.