Попит на сталь у Південно-Східній Азії зросте на 3,7% р./р. у 2024 році – SEAISI

Торік цей показник у шести основних країнах регіону впав на 1,9% у річному обчисленні

За оцінками Інституту чавуну і сталі Південно-Східної Азії (SEAISI), попит на сталь в країнах регіону в поточному році зросте на 3,7% р./р. – до 76,5 млн т, повідомляє Argus Media.

Озвучені темпи зростання виявилися нижчими за попередні очікування з огляду на високі глобальні інфляційні ризики, волатильність цін, уповільнення попиту в Китаї та багатьох інших регіонах, повідомив інститут на профільній конференції.

Попит на сталь у шести основних країнах Асоціації держав Південно-Східної Азії (ASEAN-6), за даними SEAISI, торік впав на 1,9% р./р. – до 73,5 млн т. Виробництво сталі у зазначений період скоротилося на 2,1% в річному обчисленні – до 49,4 млн т, чистий імпорт сталі у 2023 році знизився на 1,3% р./р. – до 24,3 млн т.

Основними чинниками спаду в металургії регіону минулого року стали зниження зовнішнього попиту, висока інфляція та процентні ставки, а також жорсткість світових фінансових ринків. Це призвело до сповільнення темпів зростання в будівельному секторі та розпродажу запасів на меткомбінатах. Попит на сталь у Малайзії, Філіппінах і В’єтнамі торік впав на 14%, 7,5% і 4,8% у річному обчисленні відповідно, що негативно позначилося на регіональних промислових показниках, водночас, він зріс у Сінгапурі та в Індонезії.

Очікується, що у 2024 році попит на сталь у регіоні зросте, оскільки уряди країн ASEAN-6 оптимістично налаштовані щодо досягнення своїх цілей економічного зростання з огляду на високі показники приватного споживання, розгортання інфраструктурних і будівельних проєктів, відновлення туризму тощо за мірою того, як темпи інфляції наближатимуться до цільових діапазонів.

Однак регіон і надалі стикатиметься з проблемами, пов’язаними з невизначеністю ланцюгів постачань через геополітичну напруженість, ослаблення валют країн ASEAN за деякими винятками, уповільнення економічного зростання за межами Південно-Східної Азії, нестабільність цін на сировину та екстремальні погодні умови.

Нагадаємо, що сталеливарна промисловість країн ASEAN потребує підтримки урядів, фінансуванні та технологіях, аби вижити та бути конкурентоспроможною в умовах глобального курсу на декарбонізацію. Регіон вже має надлишкові потужності, і ситуація погіршуватиметься.