Перелік промислових технологій «зеленого» виробництва потребує корекції – EUROFER

Включення Європейською Радою технологій декарбонізації енергоємних промислових секторів до переліку технологій з нульовим викидом вуглецю в рамках закону NZIA (Net-Zero Industry Act) є позитивним сигналом. Однак цей перелік неповний, і впровадження деяких визнаних технологій декарбонізації не зможе отримати дозволи за спрощеною процедурою, зазначає Європейська металургійної асоціації EUROFER.

«Усі технології з нульовим рівнем викидів, такі як вітрові, сонячні та водневі електролізери, залежать від сталі, і лише для розширення відновлюваних джерел енергії в ЄС, за оцінками, потрібно понад 74 млн т сталі», – зауважив Аксель Еггерт, гендиректор EUROFER.

Він додав, що такі технології, розроблені в Європі, будуть сильнішими, якщо в їх основі лежатиме європейська низьковуглецева сталь.

Переведення існуючих меткомбінатів на виробничі процеси, що базуються на водні та електроенергії, є першим кроком до досягнення кліматичної нейтральності. Проте, як зауважують в асоціації, попри визнання цих технологій як технологій з нульовим викидом, їхнє впровадження не включили до NZIA. Це означає, що вони залишаться поза межами нових правил, що полегшують процедури видачі дозволів.

«Потенційна переоцінка за п’ять років після набуття законом чинності буде запізнілою для першої хвилі перехідного процесу в металургійному секторі і, ймовірно, призведе до значних затримок у впровадженні», – зазначили в EUROFER.

Окрім того, у асоціації вважають, що майбутні переговори між інституціями ЄС мають бути спрямовані на створення добре функціонуючого ланцюжка доданої вартості на ринку уловлювання, утилізації та використання вуглецю (CCUS), особливо щодо підготовки сховищ, транспортної мережі та фінансування.

«Успішний перехід нашого сектору також залежатиме від наявності ринків, які готові платити премію за низьковуглецеву продукцію. ЄС повинен підтримувати «зелені» ринки з амбітними критеріями сталого розвитку, щоб винагороджувати екологічно стале виробництво по всьому ланцюжку створення вартості чистих технологій», – зауважив Аксель Еггерт.

У EUROFER нагадали, що сталеливарна промисловість ЄС наразі працює над більш ніж 60 проєктами декарбонізації в промислових масштабах, які спрямовані на масове виробництво сталі низьким рівнем викидів CO2 вже в 2025-2026 роках.

Нагадаємо, в асоціації вважають, що відсутність інфраструктури уловлювання та утилізації вуглецю є ризиком для промислової декарбонізації ЄС. Промисловці виступають за збереження наявного цільового показника зі створення сховищ для CO2 на рівні Євросоюзу.