Обсяг споживання довгого прокату в Україні збільшився на 12,9% р/р за 5 міс. 2025-го

За 5 місяців поточного року обсяг споживання довгого прокату в Україні збільшився на 12,9% р/р до 550 тис. тон. Потенціал подальшого зростання ринку обмежений, оскільки позитивна динаміка пов’язана з будівництвом фортифікаційних споруд, що не можуть стати основою для тривалого відновлення ринку.

Такі дані містить дослідження GMK Center «Вплив тарифних війн та геополітики на ринок сталі України».

Традиційно частка імпорту на ринку довгого прокату не є високою. Зокрема, протягом 2023-2024 рр. вона складала 1,5-1,6%. За підсумками 5 міс. 2025 р. частка імпорту в споживанні дорівнює 3,2%. Наявні геополітичні ризики можуть сприяти подальшому зростанню імпорту, створюючи потенційну загрозу для українських виробників.

Цьогоріч захисні заходи ввели або посилили всі ключові ринки сталевої продукції: США, ЄС, Індія. Сумарно ці заходи спричиняють потенційне скорочення попиту на глобальному ринку на 14-18 млн тон, що на фоні зростаючого експорту з Китаю можуть призвести до деструктивних наслідків для ринків, що не мають відповідного захисту.

Український ринок перебуває у вразливому стані. Україна має захисні заходи проти імпорту довгомірного прокату лише з Молдови і Білорусі, тоді як великі глобальні гравці, зокрема Туреччина і Китай, не потрапляють під жодні обмеження. Турецькі виробники мають перевагу перед сталевими компаніями з України за рахунок співпраці з країною-агресором, купуючи дешеві напівфабрикати і газ. Китайські компанії мають можливість пропонувати найнижчі ціни за рахунок державної підтримки.

СВАМ також буде одним із заходів, що призведе до зміни торгових потоків – збільшиться тиск сталі виробленої конвертерним способом на ринки без відповідного регулювання. Європейський СВАМ запустив ланцюгову реакцію: інші країни, зокрема, США, Канада, Велика Британія, Австралія, Норвегія, вже розглядають запровадження аналогічних національних інструментів.

Деструктивний вплив для ринку від росту імпорту може бути не тільки у заміщенні обсягів місцевого виробництва, але й у тиску на ціну.