Учасники металургійних ринків попереджають про ризики щодо нової програми держдопомоги ЄС

Ціни на енергоносії та захист від недобросовісного імпорту залишаються проблемою для металургів регіону

Нова рамкова програма державної допомоги ЄС, призначена для підтримки Угоди для чистої промисловості (CISAF), може бути підірвана нерівномірним впровадженням на національному рівні.

До такої думки схиляються учасники сталевого ринку та галузеві спостерігачі, повідомляє Fastmarkets.

Президент Eurometal Олександр Джуліус зауважив, що асоціація вітає нову систему як крок у правильному напрямку, особливо в контексті захисту зеленої промислової бази Європи.

«Нова гнучкість корисна, але її ефект буде нерівномірним, якщо держави-члени активно не мобілізують плани підтримки, а це залишається невизначеним у багатьох випадках, особливо для середніх учасників ринку в ланцюжку створення вартості сталі», – розповів він.

Eurometal, яка представляє європейських дистриб’юторів сталі, труб і металопродукції, неодноразово наголошувала на критичній проблемі високих витрат на енергоносії для європейської металургії для всіх сторін ланцюга постачання та створення вартості металопродукції.

Доступ до відновлюваної енергії за доступними цінами є проблемою для зусиль європейських металургів з декарбонізації. За оцінками дослідницької групи Fastmarkets, протягом 2025-2030 років в регіоні буде в експлуатацію від 40 до 50 млн т нових потужностей з виробництва «зеленої» сталі, що використовують лише електродугові печі або DRI/EAF. Наразі за методом електродугового плавлення виробляється близько 45% європейської сталі.

Перехід на виробничий маршрут DRI/EAF викликає занепокоєння, зокрема щодо енергоефективності. Представники меткомбінатів зазначають, що потрібна достатня кількість відновлюваної енергії за доступними цінами. Водночас вартість е/е в Європі залишається набагато вищою, ніж у багатьох інших країнах світу. Промислові тарифи часто перевищують €100/МВт·год (для порівняння, витрати у США та Китаї часто ближчі до €30-50/МВт·год).

Джерела серед виробників попереджають – за таких умов навіть з урахуванням витрат у рамках CBAM імпорт все ще може бути більш конкурентоспроможним, ніж європейська сталь.

Водночас, як повідомив Олександр Джуліус на конференції з нагоди 75-ї річниці Eurometal, остання розпочала збір інформації від асоціацій ЄС, національних федерацій та користувачів сталі щодо імпорту до блоку дешевих сталевих похідних. Асоціація аналізує зростання постачань з-за кордону порівняно з постійним зниженням споживання сталі в Європі та внутрішнього виробництва, пише Kallanish.

За словами Джуліуса, Брюссель та національні уряди «слухають», тож потрібно використати цей політичний імпульс. Президент Eurometal також залишається оптимістичним щодо потенціалу створення рівних умов гри й для компаній, що займаються переробкою сталі у Європі.

Єврокомісія запустила CISAF 25 червня. Програма, яка діятиме до 2030-го, дозволяє державам-членам блоку надавати допомогу на чисту енергетику, промислову декарбонізацію та розвиток чистих технологій.

Нагадаємо, раніше Eurometal підкреслила необхідність гармонізації європейського регулювання та підтримки промисловості на шляху до декарбонізації.