Німеччина схвалила плани з прискорення водневих технологій і уловлювання вуглецю

Уряд Німеччини схвалив два законопроєкти, спрямовані на прискорення інтеграції водневих технологій та технологій уловлювання вуглецю в енергетичну та промислову системи країни. Про це повідомляє Euractiv.

Обидві технології визначені як критичні компоненти прагнення країни стати вуглецево-нейтральною до 2045 року, при цьому зберігши важку промисловість..

Що стосується уловлювання та зберігання вуглецю, у Німеччині було обмежене використання цього методу. Проте Берлін переглянув свою позицію, оцінивши потребу в уловлюванні від 34 до 73 млн т на рік до 2045 року.

Згідно з новим законопроєктом, вуглецевоємні галузі промисловості, які не можуть бути електрифіковані, за виключенням вугільних електростанцій, зможуть використовувати цю технологію. Це також створить правову базу для розвитку інфраструктури трубопроводів для CO2.

Компаніям буде дозволено зберігати вуглець на дні Північного моря або усередині країни, якщо федеральні землі дозволять це робити на своїй території. Геологічно Німеччина має від 1,5 до 8,3 млрд т місткості зберігання CO2 під своєю частиною Північного моря і може розміщати до 20 млн т щорічно.

Законопроєкт щодо водневих технологій прискорить будівництво відповідної інфраструктури, імпортних та виробничих потужностей. Він також надасть цій інфраструктурі статус «переважного суспільного інтересу».Це означає, що органи влади надаватимуть їй пріоритет у процесі затвердження.

Очікується, що дозвільні процедури будуть спрощені та оцифровані, а судові справи, що оскаржують водневі проєкти та оцінку впливу на навколишнє середовище – скорочені.

Німеччина хоче розширити використання водню як майбутнього джерела енергії, аби скоротити викиди парникових газів у високозабруднюючих промислових секторах, які не можуть бути електрифіковані, таких як металургійна і хімічна галузі. Також це має зменшити залежність від імпортного викопного палива.

Нагадаємо, що у квітні поточного року урядова коаліція Німеччини погодила механізм фінансування майбутньої водневої мережі країни, продовживши термін її будівництва до 2037 року і забезпечивши захист інвесторів у разі банкрутства.