Прутки
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) запровадила остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова. Про це йдеться у повідомленні газети Кабінету міністрів «Урядовий Кур’єр».
Антидемпінгове розслідування було порушено за скаргою металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 24.09.2021. Об’єктом розслідування встановлено прутки з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь.
Дослідження виконувалось в період з II кварталу 2017 року – I півріччя 2021 року, а перегляд – II півріччя 2020 року — I півріччя 2021 року. Протягом періоду дослідження визначено, що імпорт продукції з Білорусі заподіює шкоду вітчизняним виробникам через демпінгові ціни. Окрім того, існує ймовірність збільшення обсягів демпінгового імпорту білоруської продукції.
Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт відповідного товару в Україну становить від 47,31% до 79,27% для білоруських експортерів, та 13,8-35,37% – для молдавських. Зокрема для Білоруського металургійного заводу (БМЗ) мито складає 47,31% від митної вартості, а для Молдавського металургійного заводу (ММЗ) – 13,8%.
Рішення Комісії від 13.07.2023 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.
Зазначимо, МКМТ запровадила остаточні антидемпінгові мита на імпорт в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китаю строком на 5 років.
Як зазначила Олена Омельченко, партнер юридичної фірми «Ілляшев та партнери», керівник практики міжнародної торгівлі в колонці GMK Center, після початку повномасштабної війни Україна фактично призупинила розпочаті до війни антидемпінгові розслідування проти металургійної продукції з низки країн. Наразі бізнес із цікавістю стежить за поновленням роботи МКМТ.
Зокрема, комісія працювала над завершенням розслідувань щодо прокату з покриттям, дроту та труб з КНР, а також прутків з Білорусі. Наразі має сенс вживати обмежувальних заходів проти товарів з Білорусі, Китаю, Індії, які завдають шкоди національним виробникам. Також розглядається можливість введення мит на турецьку продукцію.
За підсумками січня-червня 2023 року Україна збільшила імпорт довгого прокату на 25% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 88,62 тис. т. Імпорт прутків без подальшого оброблення, кручених склав 33,5 тис. т (УКТ ЗЕД 7214).
Металургійні підприємства України за підсумками січня-квітня 2026 року скоротили імпорт коксу й напівкоксу (УКТЗЕД 2704)…
Промислове виробництво в Україні за підсумками січня–квітня скоротилося на 0,4% р./р. Це пов’язано зі скороченням…
Від моменту підвищення американських мит на сталь до 50% експорт металопродукції з ЄС до США…
У квітні Туреччина збільшила експорт сталі на 11,3% р./р. — до 1,3 млн т. Його…
Українським морським коридором із моменту його запуску (вересень 2023 року) вже перевезено 200 млн т…
Міністерство бізнесу та торгівлі Великої Британії (DBT) оприлюднило деталі перехідного етапу, покликаного пом'якшити наслідки впровадження…