МКМТ запровадила остаточні мита на прутки з Білорусі та Молдови

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) запровадила остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну прутків з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь та Республіки Молдова. Про це йдеться у повідомленні газети Кабінету міністрів «Урядовий Кур’єр».

Антидемпінгове розслідування було порушено за скаргою металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 24.09.2021. Об’єктом розслідування встановлено прутки з вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Республіки Білорусь.

Дослідження виконувалось в період з II кварталу 2017 року – I півріччя 2021 року, а перегляд – II півріччя 2020 року — I півріччя 2021 року. Протягом періоду дослідження визначено, що імпорт продукції з Білорусі заподіює шкоду вітчизняним виробникам через демпінгові ціни. Окрім того, існує ймовірність збільшення обсягів демпінгового імпорту білоруської продукції.

Розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт відповідного товару в Україну становить від 47,31% до 79,27% для білоруських експортерів, та 13,8-35,37% –  для молдавських. Зокрема для Білоруського металургійного заводу (БМЗ) мито складає 47,31% від митної вартості, а для Молдавського металургійного заводу (ММЗ) – 13,8%.

Рішення Комісії від 13.07.2023 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Зазначимо, МКМТ запровадила остаточні антидемпінгові мита на імпорт в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китаю строком на 5 років.

Як зазначила Олена Омельченко, партнер юридичної фірми «Ілляшев та партнери», керівник практики міжнародної торгівлі в колонці GMK Center, після початку повномасштабної війни Україна фактично призупинила розпочаті до війни антидемпінгові розслідування проти металургійної продукції з низки країн. Наразі бізнес із цікавістю стежить за поновленням роботи МКМТ.

Зокрема, комісія працювала над завершенням розслідувань щодо прокату з покриттям, дроту та труб з КНР, а також прутків з Білорусі. Наразі має сенс вживати обмежувальних заходів проти товарів з Білорусі, Китаю, Індії, які завдають шкоди національним виробникам. Також розглядається можливість введення мит на турецьку продукцію.

За підсумками січня-червня 2023 року Україна збільшила імпорт довгого прокату на 25% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 88,62 тис. т. Імпорт прутків без подальшого оброблення, кручених склав 33,5 тис. т (УКТ ЗЕД 7214).

Share
Published by
Vadim Kolisnichenko
Tags: Білорусь антидемпінгові мита АрселорМіттал Кривий Ріг антидемпінгові заходи Молдова МКМТ
  • Компанії

Ціна Huta Czestochowa зросте на 26 млн злотих після нової офіційної оцінки

Huta Czestochowa, одна з найбільших металургійних компаній Польщі, буде офіційно переоцінена. Суддя-комісар, який наглядає за…

Середа 23 Квітня, 2025
  • Глобальний ринок

МВФ погіршив прогноз зростання світового ВВП до 2,8% у 2025 році

Глобальне зростання світового ВВП сповільниться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026-му. Такий…

Середа 23 Квітня, 2025
  • Глобальний ринок

Викиди в металургії Китаю в березні зросли на 9,7% р./р.

В березні 2025 року китайські металургійні підприємства, що входять до галузевої асоціації CISA, збільшили загальні…

Середа 23 Квітня, 2025
  • Глобальний ринок

Китайські ціни на кокс перейшли до зростання в середині квітня

Котирування китайського коксу в порту Жічжао в період з 11 по 18 квітня підвищилися на…

Середа 23 Квітня, 2025
  • Глобальний ринок

Італія в березні збільшила виробництво сталі на 11,2% м./м.

Металургійні підприємства Італії за підсумками березня 2025 року збільшили виробництво сталі на 11,2% у порівнянні…

Середа 23 Квітня, 2025
  • Індустрія

Експорт брухту економічно невигідний для держави – СОО «Метінвесту»

Одним із викликів для українського ГМК наразі є дефіцит брухту для металургії, що загострюється через…

Середа 23 Квітня, 2025