Морская логистика
«Метінвесту» може бути цікава приватизація портів, проте вони мають бути здатін приймати великі судна. Про це в інтерв’ю LIGA.net розповів генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков.
Він, зокрема, прокоментував першу приватизацію морского порту в Україні – Усть-Дунайська – і можливу цікавість компанії до участі у таких торгах.
«Той порт, який приватизували, майже річковий. Для нашої продукції він не підходить. Якщо ми й будемо розмірковувати над купівлею портів, то вони мають бути великі. Які зможуть приймати судна на 20-40 тис. т або 120-180 тис. т. Судна типу Panamax чи Capesize. В Україні є лише один порт, який може приймати судна, здатні перевозити 180 тис. т – це «Південний». Тому нам це може бути цікаво, але це мають бути порти, які можуть приймати великі судна. Маленькі порти для продукції металургії не підходять», – зауважив СЕО «Метінвеста».
Окрім «Південного», зазначив Юрій Риженков, великі судна в Україні також можуть приймати порт Маріуполя, Бердянський порт, морський торговельний порт Чорноморськ. Гендиректор групи «Метінвест» зауважив, що порти можна приватизувати частинами, наприклад, виставити на продаж причал і побудувати там термінал. Але за такого сценарію потрібно, щоб управління водними переміщеннями було прозоре.
Юрій Риженков також розповів, що у першій половині 2022 року компанія переналаштувала логістику так, щоби перейти на поставки сировини до інших європейських країн – через залізницю та порти Європи.
«Економічно більш вигідно експортувати сировину через чорноморські порти. Це ж не тільки завантажити сировину та відправити її залізницею з точки А в точку Б. Це доставити її до західного кордону України, перевантажити сировину на європейську колію, а тоді – проїхати через кілька країн Європи або доїхати до порту Констанца в Румунії», – зауважив Юрій Риженков.
За його словами, якщо до повномасштабного вторгнення РФ доставка руди з Кривого Рогу до Китаю коштувала приблизно $35-40 за тонну сировини, то наразі це $125-130, і йдеться про найбільш економічно вигідні маршрути – Дунай і порт Констанца у Чорному морі. Юрій Риженков також відзначив допомогу «Укрзалізниці» та її системність.
Як повідмляв GMK Center, в умовах військової агресії РФ та блокування морських портів українські компанії ГМК у 2022 році почали вибудовувати нові логістичні маршрути для експорту своєї продукції. За кілька місяців підприємства галузі змогли значної мірою переналаштувати свою логістику, хоча через війну та скорочення виробництва обсяги експортних перевезень істотно знизилися. Українська металургія та гірничодобувні компанії сильно постраждали від блокади Чорного моря військовим флотом Росії, оскільки морські перевезення були основним маршрутом експорту.
Заготівля брухту чорних металів в Україні за підсумками січня-березня 2025 року зросла на 18,5% порівняно…
Європейський CBAM є одним з основних чинників, що невдовзі можуть мати значний негативний вплив на…
Металургійний комбінат «Запоріжсталь» виконує капітальний ремонт нагрівальних колодязів №14 у цеху гарячої прокатки. Інвестиції в…
Глобальні викиди вуглецю, пов’язані з енергетикою, зросли на 0,8% у річному обчисленні у 2024 році,…
ArcelorMittal Nippon Steel India (AMNS India) планує досягти того, щоб 70% свого сталевого виробництва відповідало…
Металургійні підприємства Іспанії за підсумками січня 2025 року скоротили експорт металопрокату до третіх країн на…