«Метінвест» інвестує $44 млн у сонячну і газопоршневу генерацію

Група «Метінвест» інвестує $44 млн у сонячну і газопоршневу генерацію, до 2030-го компанія планує забезпечити себе власною генерацією на 50%. Про це йдеться в матеріалі Forbes Ukraine.

15 квітня компанія запустила свою першу газопоршневу електростанцію – чотири установки загальною потужністю 10 МВт від турецької Dalgakiran, що посилять енергобезпеку меткомбінату «Каметсталь». Загалом підприємство потребує до 150 МВт, розповів операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко.

До кінця травня «Метінвест» планує запустити ще 19 МВт газопоршневих установок на Північному та Центральному ГЗК. На меткомбінатах встановили по чотири установки від Jenbacher (сукупна потужність 11 МВт) та Cummins (8 МВт) відповідно. Їх введуть в експлуатацію найближчим часом після тестових пусків.

Підготовка інфраструктури включала облаштування доріг, побудову бетонних майданчиків, установку трансформаторів, нового елекрообладнання, підведення газу. Враховано і безпекові фактори – спроуджено захист від обстрілів, установки додатково розосереджено.

Загальні інвестиції у газову генерацію у 2025-му складуть $26 млн. У 2025–2026 роках група планує інвестувати $18,1 млн у 37 МВт сонячних електростанцій на Центральному ГЗК і «Каметсталі».

Як зауважив Олександр Мироненко, за сприятливих умов компанія може досягти 50-відсоткової енергонезалежності за три-чотири роки. Для цього першочергово потрібні сприятливий інвестиційний клімат та вигідні кредити. Також це залежатиме від зовнішніх умов, зокрема ходу війни. Наразі компанія розробляє стратегію щодо енергетичного міксу і вартості проєктів. Споживання «Метінвесту» у 2024-му в середньому становило 672 МВт, у 2021 році – 1405 МВт.

Сонячна генерація допоможе у зменшенні вуглецевого сліду в сталі «Метінвесту», проте не настільки, як модернізація обладнання і перехід на електрометалургію. Вуглецевий фактор важливий для компаній-експортерів металопродукції до ЄС, оскільки з початку 2026-го вони матимуть сплачувати прикордонний податок на вуглець за механізмом CBAM.

Частка атомної і електроенергії з відновлюваних джерел в структурі української енергосистеми збільшилась через атаки росіян на ТЕС. Проте, за словами Олександра Мироненка, компанії потрібен час, аби відповідати стандартам ЄС. Він висловив побажання перенесення зобов’язань по CBAM для України на 3-5 років з урахуванням війни.

«Метінвест» планує перейти на електрометалургію після завершення війни – на це знадобиться 7-8 років та $8 млрд.

Що стосується закордонних підприємств групи, «Метінвест» поки не бачить сенсу розвивати їх енергонезалежність через наявність стабільного електропостачання. Втім, компанія разом із ДТЕК розглядає будівництво сонячної електростанції на території болгарського заводу Promet з перспективою на продаж е/е. Терміни встановлення поки не відомі, ведуться перемовини.

Нагадаємо, що металурги потребують підтримки держави, щоб відтермінувати вимоги CBAM та мати час адаптуватися. Таку думку висловив операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко на Business Wisdom Summit 2025. За час війни європейський ринок став пріоритетним для України, тому механізм матиме негативний вплив на її економіку.