Металургія Бхарату потребує значних капіталовкладень для досягнення нульових викидів

За даними некомерційного аналітичного центру CEEW (Рада з енергетики, навколишнього середовища та води), існуючі металургійні та цементні заводи Бхарату (Індія) потребуватимуть 47 трлн індійських рупій ($627 млрд) додаткових капіталовкладень, аби досягти цілей щодо нульових викидів. Про це повідомляє pv magazine India.

Окрім того, цим двом секторам також знадобиться 1 трлн рупій щороку як додаткові операційні витрат на ці цілі.

«Декарбонізація сталеливарної та цементної промисловості країни не тільки допоможе галузям досягти кліматичних амбіцій, але й зробить їх конкурентоспроможними на ринку та готовими до майбутнього у світі, де дедалі більше орієнтуються на сталий розвиток», — каже виконавчий директор CEEW Арунабха Гош.

Аналіз, фінансований BP India та виконаний CEEW, також виявив, що скорочення викидів вуглецю від виробництва сталі на 8-25% та виробництва цементу на 32% можливе без підвищення цін. Це можна зробити шляхом впровадження ефективних технологій, зокрема, рекуперації відпрацьованого тепла та енергозберігаючих заходів.

Оцінка аналітиків показує, що на індійську металургійну промисловість у 2021-2022 роках припало 297 млн т викидів CO₂, пов’язаних із виплавкою сталі.

Нагадаємо, що декарбонізація металургії Бхарату (Індія) займе більше часу, аніж планувалося, а використання «зеленого» водню у виробництві сталі як основного енергоресурсу буде можливим лише до 2050 року. Про це йдеться у дослідницькому звіті Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу та JMK Research. Інтенсивність викидів у галузі становить 2,55 т CO2 на тонну виробленої сталі у порівнянні із середнім глобальним показником у 1,85 т CO2 на тонну.