Металурги України в 2024 році експортували 614 тис. т довгого прокату

Металургійні підприємства України за підсумками 2024 року збільшили експорт довгого металопрокату на 17,3% у порівнянні з 2023 роком – з 523,34 тис. т до 613,73 тис. т. У 2022 році ці обсяги складали 768,13 тис. т, а 2021-му – 2,1 млн т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Понад 42% від загального обсягу експорту довгого прокату припадає на прутки та бруски гарячекатані, вироблені з вуглецевої сталі, у бунтах (УКТЗЕД – 7213) – 258,33 тис. т (+23% порівняно з 2023 роком). Основна частина продукції спрямована до Румунії – 112,21 тис. т (+43,8% р./р.). Ще 78,04 тис. т експортовано до Польщі (+14% р./р.), та 22,34 тис. т – до Ізраїлю, куди українська продукція не прямувала у 2023 році.

Також українські виробники протягом минулого року експортували 148,99 тис. т інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених (УКТЗЕД – 7214), що на 24,3% більше р./р. До Молдови відвантажено 58,28 тис. т (+127,2% р./р.), Польщі – 51,59 тис. т (+137,2%), Ізраїлю – 26,52 тис. т (0 тис. т у 2023 році).

Ще 138,07 тис. т (+9,2% р./р.) експорту припадає на дріт з вуглецевої сталі (УКТЗЕД – 7217). Серед ключових споживачів: Польща – 50,43 тис. т (-0,6% р./р.), Німеччина – 26,49 тис. т (+8% р./р.), Чехія – 17,41 тис. т (+51% р./р.).

У грудні 2024 році експорт довгого прокату з України становив 43,48 тис. т, що на 15% менше порівняно з груднем 2023-го, та на 1,5% більше до попереднього місяця. Відвантаження прутків та брусків гарячекатаних, вироблених з вуглецевої сталі, у бунтах склали 17,8 тис. т (-19% р./р.; +4,4% м./м.), інших прутків та брусків з вуглецевої сталі, без подальшого оброблення, кручених – 10,16 тис. т (-3,6% р./р.; -3,9% м./м.), а дроту – 10,99 тис. т (-23% р./р.; +2,3% м./м.).

Таким чином, у 2024 році спостерігалося зростання попиту на довгий прокат українського виробництва як з боку європейських країн, так і на віддалених ринках, завдяки відновленню роботи морського коридору для вантажів гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Зокрема, ізраїльські споживачі почали активніше цікавитися українською продукцією через погіршення торговельних відносин між Ізраїлем і Туреччиною, яка раніше домінувала як основний постачальник відповідних товарів. У Європі ж ситуація у будівельному секторі дещо стабілізувалася, що сприяло зростанню потреби у довгому прокаті. Українські виробники, попри складну ситуацію на внутрішньому ринку, мають перспективи для подальшого нарощування виробництва, оскільки нинішній рівень завантаженості їх потужностей коливається в межах 50-75%.

Валютна виручка від експорту довгого прокату у 2024 році зросла на 15,1% р./р. – до $452,18 млн, а в грудні – скоротилась на 14,6% р./р., та 4,4% м./м., до $31,19 млн.

Як повідомляв GMK Center, за підсумками 2023 року Україна збільшила імпорт плоского сталевого прокату на 93,2% в порівнянні з 2022 роком – до 908,2 тис. т. Витрати на імпорт за рік зросли на 48,4% р./р. – до $1,03 млрд. Найбільшими постачальниками продукції були Туреччина, Румунія, Словаччина та Китай.