Декарбонізація металургії Бхарату (Індія) займе більше часу, аніж планувалося, а використання «зеленого» водню у виробництві сталі як основного енергоресурсу буде можливим лише до 2050 року. Про це йдеться у дослідницькому звіті Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу та JMK Research.
За висновком дослідницьких установ, це пов’язано з тим, що вартість «зеленого» водню потрібно знизити, і запровадити санкції за викиди вуглецю для індійських металургів, аби підштовхнути їх перейти на виробництво сталі на основі водню.
«Зеленому» енергетичному переходу в сталеливарному секторі країни також сприятиме суворе дотримання зобов’язань із закупівлі енергії із відновлюваних джерел.
Частка металургії у ВВП країни становить близько 2%. Водночас на галузь припадає близько 12% викидів вуглекислого газу у державі, інтенсивність викидів становить 2,55 т CO2 на тонну виробленої сталі у порівнянні із середнім глобальним показником у 1,85 т CO2 на тонну.
Уряд вже виступив з ініціативами щодо декарбонізації металургійного сектору, включаючи Політику переробки сталевого брухту 2019 року, та створення 13 робочих груп для розробки дорожньої карти із виробництва «зеленої» сталі.
За прогнозами дослідників, у індійському сталеливарному секторі, ймовірно, спостерігатиметься зменшення частки вугільних технологій (доменних, киснево-конвертерних, електроіндукційних печей) з 92% у 2021 році до 70% у 2030-му.
У 2020-му у країні було розпочато кілька пілотних проєктів та випробувань з застосування «зеленого» водню. Його виробництво у промислових масштабах, імовірно, розпочнеться до 2030-го. У 2030–2050 роках у зв’язку з високим попитом по всій державі будуть широко розгорнуті водневі проєкти. Це призведе до швидшої відмови від маршрутів BF/BOF та DRI-EAF.
Нагадаємо, що у квітні поточного року сталеливарна компанія Tata Steel провела випробування введення водню в доменну піч Е на флагманському металургійному заводі в Джамшедпурі, аби зменшити використання коксу та скоротити викиди вуглецю. Тести відбулися на фоні того, почалися на фоні того, що Бхарат встановив цільові показники споживання водню для деяких галузей промисловості, таких як металургія, щоб створити попит на чистіше паливо. Країна прагне досягти нульових викидів вуглецю до 2070 року.
У січні-квітні поточного року загальний обсяг інвестицій в нерухомість Китаю впав на 9,8% у річному…
Група «Метінвест» за підсумками І кварталу 2024 року скоротила виробництво сталі на 5% у порівнянні…
Металургійний гігант ArcelorMittal закликає владу Німеччини до чіткої промислової політики, аби продовжити «зелену» трансформацію своїх…
Імпорт довгого металопрокату в Україну за підсумками квітня 2024 року зріс на 57,6% у порівнянні…
Шведський стартап H2 Green Steel має чотири нових великих проєкти, близькі до того, щоб перейти…
Група «Метінвест» підписала Меморандум про співпрацю у сфері соціально-економічного розвитку з Кам’янською міською радою. Компанія…