Малайзія потребує власного аналога CBAM

Уряд країни розглядає запровадження ціни на викиди вуглецю виключно для металургії

Уряд Малайзії розглядає можливість запровадження ціни на вуглець виключно для металургійної галузі. Про це розповів проректор із зовнішніх зв’язків Університету Тейлора Онг Кіан Мінг, повідомляє The Star.

За словами науковця, який входить до складу незалежного комітету, створеного Міністерством інвестицій, торгівлі та промисловості (Miti) для консультування щодо майбутнього металургії, наразі це одне з активних обговорень. Якщо країні вдасться здійснити цей крок, він прокладе шлях до можливого запровадження вуглецевих квот і для інших секторів економіки. Окрім того, зазначена дискусія пов’язана з європейським механізмом транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).

Доцент Інституту демократії та економічних питань Ренато Ліма де Олівейра зазначив, що з погляду середніх викидів на тонну сталі, Малайзія є однією з країн з достатньо низьким їх рівнем – 4,5% у 2020 році.

Однак, за його словами, очікується, що країна зафіксує вищий рівень викидів від виробництва сталі, ніж середньосвітовий показник.

«Відбувається процес структурної трансформації, коли виробництво з вищим рівнем викидів переміщується до Малайзії. Таким чином, обсяг і профіль виробництва в країні швидко змінюється. Хоча уряд запровадив мораторій на будівництво нових сталеливарних потужностей, йому все ще бракує комплексної політики щодо викидів», – зазначив де Олівейра.

Окрім того, за словами науковця, ціноутворення на викиди CO2 визнано ефективним інструментом їх скорочення, але в країні воно ще не впроваджене.

Де Олівейра додав: це означає, що в загальному обсязі викидів у Малайзії домінуватиме одна галузь, а додаткові можливості скорочення викидів в інших секторах можуть бути ще більш обмеженими. Відповідно, постає питання про інвестиційні рішення, включаючи правила інвестування, які, зокрема, повинні враховувати технологію виробництва.

Науковець вважає, що запровадження ціноутворення на вуглець без CBAM є проблемою, оскільки останній служить для запобігання витоку вуглецю. Тож країні також варто розглянути можливість запровадження власного аналога CBAM. Це дозволить запобігти відтоку інвестицій з країни.

«CBAM – це те, що вимагає великої спроможності, але як тільки країна почне його вимірювати, а компанії дотримуватимуться всіх необхідних процедур для експорту на європейський ринок, стане більш життєздатним прийняти його і на місцевому рівні», – пояснив де Олівейра.

Нагадаємо, що влітку минулого року Miti доручило Асоціації сталеливарної промисловості Малайзії (MSA) сформулювати «дорожню карту» екологічного переходу для металургії країни. При підготовці стратегії мали бути розглянуті джерела фінансування – державні та приватні. Очікувалося, що документ також включатиме політичні рекомендації щодо екосистеми ціноутворення на викиди вуглецю, відповідності ESG (екологія, соціальна політика та корпоративне управління) та звітності.