Малайзійські сталевиробники закликають до справедливої торгівлі на тлі заходів ЄС

Малайзійська федерація чорної металургії (MISIF) стурбована зростанням торговельних бар’єрів на ключових експортних ринках і закликає до справедливого ставлення до малайзійської сталі в умовах боротьби з глобальним надлишком виробничих потужностей. За прогнозами, світовий надлишок сталі зросте з 602 млн т у 2024 році до 721 млн т до 2027-го, що майже вп’ятеро перевищує річний попит у ЄС. Про це йдеться у заяві MISIF.

У федерації наголосили, що поважають право ЄС впроваджувати захисні заходи за правилами СОТ, проте малайзійські виробники не повинні страждати. Малайзія завжди експортувала продукцію помірковано і ніколи не була причиною різкого зростання імпорту, на боротьбу з яким і спрямовані ці обмеження.

У MISIF зауважили, що нові тарифні квоти Євросоюзу, які набули чинності 1 липня 2026 року, базуються на даних за 2022–2024 рр. У цей період підприємства країни відновлювалися після пандемії COVID-19 або лише виходили на ринки, тому обсяги постачань не відображають реального потенціалу галузі. Відповідно до нових правил, Малайзія отримала індивідуальну квоту лише для однієї з 26 категорій продукції — нелегованої та іншої легованої катанки. В інших категоріях експортери змушені конкурувати в загальному пулі, а за понадлімітні постачання передбачено мито у 50% (вдвічі більше за попередню ставку). Оскільки країна не має угоди про вільну торгівлю з ЄС, вона позбавлена сприятливіших умов.

Окрім Європи, бар’єри зростають і на інших ринках. У США для малайзійської сталі діє 50% тариф (за Розділом 232), а в Мексиці експортери стикаються з перешкодами щодо реєстрації і класифікації, попри чинну Всеосяжну та прогресивну угоду для Транстихоокеанського партнерства (CPTPP).

Металургія є основою економічної безпеки Малайзії, що забезпечує сотні тисяч робочих місць. Федерація готова підтримати зусилля уряду для захисту інтересів галузі, зокрема під час переговорів про вільну торгівлю з ЄС (MEUFTA), завершення яких заплановане на 2027 рік.

Як повідомляв GMK Center, для України в межах нових європейських квот передбачено одне з найбільших скорочень тарифних квот. Щорічні втрати країни від експорту сталі можуть сягнути 1,3–1,6 млн т.