Железная руда
Показники китайського імпорту сировини демонструють як потенціал для прискорення у 2023 році, так і те, що потрібен час, щоб наростити економічний імпульс. Про це у колонці для Reuters зауважив оглядач Клайд Рассел.
Митні дані за січень-лютий поточного року від Китаю, який є найбільшим у світі імпортером сировини, зауважує аналітик, показали неоднозначну картину. Показники імпорту залізної руди та вугілля зросли, натомість результати щодо сирої нафти, газу та міді є слабкими.
Позитивні очікування на китайському ринку сировинних товарів ґрунтуються саме на даних щодо імпорту залізної руди – вона найчастіше є головним індикатором, оскільки меткомбінати зазвичай поповнюють запаси раніше від очікуваного зростання попиту. Це також певною мірою стосується коксівного та енергетичного вугілля.
Що стосується металургійного сектору, оглядач, зокрема, зауважив, що показники імпорту руди та вугілля демонструють ознаки відходу китайської економіки від політики нульової толерантності до COVID. Так, імпорт залізної руди до Китаю у січні-лютому 2023 року становив 194 млн т, що на 7,3% більше, ніж в аналогічний період 2022-го. За підсумками минулого року імпорт ЗРС впав на 1,5% р./р.
Китайські сталеливарні заводи поповнюють запаси перед відновленням будівельного сезону, що розпочинається із завершенням зими. Водночас, зазначає аналітик, додають оптимізму зусилля Пекіна зі стимулювання економіки за рахунок видатків на інфраструктуру.
Обсяг імпорту вугілля до країни в перші два місяці поточного року зріс на 71% у порівнянні з аналогічним періодом 2022-го – до 60,64 млн т. За даними аналітиків Kpler, частка морських перевезень у січні-лютому становила 47,72 млн т. За їх припущеннями, поставки вугілля суходолом із сусідніх країн становили приблизно 13 млн т. Як пише Клайд Рассел, це може означати хороший результат для Монголії, яка зазвичай постачає більше коксівного, ніж енергетичного вугілля. І це є ще одним показником сили сталеливарного сектору.
Як повідомляв GMK Center, Китай за підсумками 2022 року скоротив імпорт сталевої продукції на 25,9% у порівнянні з 2021 роком – до 10,57 млн т. Таким чином, обсяги її імпорту в країну впали до мінімуму з 1993 року, заявив Хе Веньбо, виконавчий голова Китайської асоціації металургійної промисловості. Ці показники впали через значне зростання вартості продукції на фоні високої інфляції та енергетичної кризи.
17-19 вересня в Алмати (Казахстан) відбудеться 30-та ювілейна центральноазійська міжнародна виставка гірничої промисловості та обладнання…
ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – найбільший металургійний комбінат України – ризикує припинити роботу через надвисоку…
Бюджетна декларація на 2026-2028 роки, затверджена урядом 27 червня, передбачає прискорення зростання ВВП України у…
Інфляція в єврозоні в червні 2025 року зросла на 2% у порівнянні з аналогічним місяцем…
Вересневі ф’ючерси залізної руди на Далянській біржі (DCE) станом на 27 червня 2025 року зросли…
Світові гравці на ринку сталі активізують заходи проти демпінгового імпорту металопродукції, аби захистити своїх виробників.…