Китай має задіяти ряд важелів для прискорення «зеленого» переходу металургії – CBI

Це десятиліття має вирішальне значення для переходу китайського металургійного сектору до цілей, визначених Паризькою угодою. Тож країна має задіяти певні важелі для прискорення декарбонізації галузі й залучити необхідний капітал. Про це йдеться у нещодавньому звіті некомерційної організації Climate Bonds Initiative (CBI).

Майже 80% або 730,8 млн т/рік існуючих вугільних доменних потужностей країни потребуватимуть виведення з експлуатації або реінвестицій до 2030 року.

Термін експлуатації сталеливарних активів країни часто перевищує 40 років. Тому інвестиційні рішення, прийняті сьогодні, можуть зафіксувати мільярди тонн викидів і потенційні мільярди доларів у вигляді непрацюючих активів, зазначають у CBI.

Китайські інвестиції в металургію. вважають в організації, мають бути узгоджені із Паризьким кліматичним договором, щоб уникнути цього сценарію.

Як зазначається у звіті, для декарбонізації сталеливарного сектору Китаю до 2050 року необхідні інвестиції в основні фонди, які оцінюються щонайменше в 1,6 трлн юанів ($220 млрд). Фінансування потреб перехідного періоду може бути забезпечене стійким борговим ринком.

Так, необхідні кошти допоможе залучити ринок маркованих «зелених»облігацій і позик. Металургійні підприємства слід заохочувати до використання цих інструментів для фінансування переходу, вважають у CBI.

Окрім того, необхідне узгодження керівних принципів. Вже існують рекомендації провінцій щодо фінансування перехідного періоду, проте вони потребують подальшого узгодження як на міжрегіональному, так і на міжнародному рівнях для підтримки потоків капіталу.

У організації зауважують, що керівні принципи та політика фінансування перехідного періоду повинні бути інклюзивними для всіх типів підприємств, щоб прискорити розгортання низьковуглецевого виробництва та забезпечити стимули для компаній.

Країні також слід приділяти більше уваги методам глибокої декарбонізації (наприклад, «зеленому» водню) та екологічному переходу малих і середніх підприємств.

Терміновості «зеленій» трансформації додадуть механізми ціноутворення на викиди вуглецю. Як зазначається у звіті, ринки вуглецевої торгівлі та тарифи на CO2 на внутрішньому і міжнародному рівнях збільшать витрати та чинитимуть операційний тиск на металургійні компанії.

Сильна державна політика має створити попит на «зелену» сталь. «Зелені» державні закупівлі мають його стимулювати та прискорити перехід меткомбінатів до низьковуглецевого виробництва. У звіті зазначається, що китайські державні органи купують близько 350 млн т сталі на рік, що спричиняє близько 689 млн т викидів вуглецю на рік.

Китайські металургійні компанії вже почали діяти в напрямку декарбонізації. Baowu, Ansteel та HBIS на які припадає 22% загального виробництва сталі в країні оголосили про цілі скорочення викидів і почали пілотне виробництво на основі водню.

Нагадаємо, що до 2030 року Китай може стати найбільшим виробником «зеленої» первинної сталі завдяки своїм конкурентним перевагам у відновлюваній електроенергетиці та виробництві «зеленого» водню. Такий прогноз дає неурядова організація Transition Asia.