Китай активізує водневу програму для декарбонізації металургії

Китай запустив нову пілотну програму для підтримки розвитку водневої енергетики, зосереджену зокрема на декарбонізації сталеварної галузі. У березні три державні міністерства оголосили про ініціативу, яка передбачає винагороди для п’яти міських кластерів за досягнення цілей у галузі водню – включно з проєктами зі впровадження низьковуглецевого водню у сталеварстві. Про це пише видання Eco Business.

Програма є «розширеною версією 2.0» попередньої ініціативи 2021 року, орієнтованої на паливні елементи для транспорту. Нова політика зберігає цей фокус, але розширює застосування водню на металургію, зелений аміак і метанол, судноплавство та авіацію. Загальний обсяг фінансування – до 8 млрд юанів (≈$1,17 млрд) впродовж чотирьох років, що значно скромніше порівняно з понад 32 млрд юанів, витраченими на підтримку електромобілів у 2016–2020 роках.

Ключовою метою є зниження ціни на водень для кінцевих споживачів: з поточних 35–50 юанів/кг до 25 юанів/кг до 2030 року, а в регіонах із потужним відновлюваним потенціалом – до 15 юанів/кг. Втім, для водневої металургії економічно необхідний рівень – 10–15 юанів/кг, тобто мета ще не досягнута.

Серед піонерів галузі – найбільший у світі виробник сталі Baowu Steel, який наприкінці 2025 року запустив воднево-електродугову лінію потужністю 1 млн т на рік. Компанія також анонсувала будівництво водневого хабу Янцзян вартістю 11,9 млрд юанів із власною трубопровідною мережею. Ще один великий водневий сталеплавильний завод діє в HBIS у провінції Хебей.

Попри прогрес, виклики залишаються значними: вугільні доменні печі досі забезпечують ~90% виробництва сталі в Китаї і є головним джерелом близько 15% національних викидів CO₂. Експерти наголошують, що ця програма – «крок-активатор», а не масштабний комерційний перехід. Вирішальним чинником стане не лише здешевлення водню, а й реальний попит на низьковуглецеву сталь усередині країни.

Як повідомляв GMK Center, дослідження Global Energy Monitor показало, що «зелений перехід» світової сталеливарної промисловості опинився під загрозою через значні витрати на доменне виробництво та недостатнє інвестування в екологічно чисті методи. Очікується, що до 2035 року світова потужність доменних печей зросте ще на 88 млн т.