Казахстан оцінює ризики для експортерів у рамках CBAM

Запровадження європейського механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає великий обсяг роботи спільно з профільними міністерствами Казахстану і промисловим сектором. Про це повідомив віцеміністр екології та природних ресурсів Мансур Ошурбаєв, пише Kazinform.

За його словами, вже створено міжвідомчу робочу групу, якій належить у короткий термін виробити пропозиції та визначити які є ризики для казахстанських підприємств.

За даними Центру розвитку торговельної політики QazTrade, на ЄС припадає 39% казахстанського експорту, включаючи нафту, нафтопродукти, феросплави, вугілля, уран, пшеницю та інші. У 2023 році обсяг казахстанського експорту до блоку склав $41,4 млрд, з яких $388,7 млн припадає на вуглецевоємні товари.

Заступник генерального директора QazTrade Нурлан Кульбатиров зазначив, що центр з минулого року у співпраці з міністерством торгівлі та інтеграції проводить інформаційні заходи для експортноорієнтованих компаній щодо вуглецевого податку.

«У наших виробників виникають питання, пов’язані з новою транскордонною податковою ініціативою. Ми підтримуємо цілі ЄС щодо сталого розвитку та декарбонізації, але ці цілі не повинні створювати бар’єрів для міжнародної торгівлі», – зауважив він.

Дельфін Саллард, старший експерт Генерального директорату Єврокомісії з питань оподаткування та митного союзу, уточнила, що транскордонне регулювання викидів вуглецю найбільше торкнеться секторів чорної металургії та алюмінію країни. У 2022 році на них припадало близько 0,9% і 0,8% від загальної вартості казахстанського експорту в ЄС.

Як зауважила директор департаменту міжнародної інтеграції QazTrade Айнур Амірбекова, йдеться на сайті центру, впровадження вуглецевого податку ЄС автоматично позначиться на вартості експортних товарів, а отже, і конкурентоспроможності продукції. Підвищена ціна гіпотетично може закрити для казахстанських товарів деякі ринки. Тож вже зараз підприємствам країни слід розпочати роботу з декарбонізації та переходу до альтернативних технологій.

Казахстан повинен скоротити чисті викиди до 328,4 млн т вуглецю до 2030 року і знизити викиди на 25% в порівнянні з рівнем 1990-го за умови міжнародної підтримки. Як пояснюють експерти OECD, це означає, що до 2030-го країна має скоротити частку вугільної генерації з 65% до 40% і збільшити частку відновлюваної енергетики з 10% до 24%.

Нагадаємо, що металургійні підприємства Казахстану за підсумками 2023 року збільшили виробництво сталі на 16,4% у порівнянні з 2022 роком – до 3,92 млн т.