
Новини Держава декарбонізація 1538 30 Липня 2021
Скоротити рівень парникових газів уряд планує за рахунок декарбонізації та розвитку ВДЕ
Кабінет Міністрів схвалив намір скоротити до 2030 року викиди парникових газів до 35% (у порівнянні з рівнем 1990 року) в рамках Паризького угоди. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у мікроблозі Twitter.
«Уряд схвалив оновлений національно визначений внесок (НВВ) України в Паризьку угоду. За рахунок декарбонізації та розвитку ВДЕ ми маємо намір скоротити викиди парникових газів до 35% у порівнянні з рівнем 1990 року. Україна рухається вперед, об’єднавшись з Європейським Союзом і США в боротьбі зі зміною клімату», – написав він.
За словами міністра захісту довкілля Романа Абрамовського, другий НВВ інтегрує вже наявні політики та стратегічні документи, передбачені умовами Угоди про асоціацію з ЄС і Договором про Енергетичне співтовариство і показує, яким буде ефект для скорочення викидів від подальшого системного впровадження реформ.
«Далі плануємо реформувати систему екологічних фінансів і створити Український Кліматичний фонд. Кошти, які в нього будуть надходити, спрямовуватимуть виключно на природоохоронні заходи та декарбонізацію», – додав міністр.
Нагадаємо, наприкінці минулого року представники країн – членів ЄС домовилися скоротити викиди парникових газів на території альянсу на 55% до 2030 року в рамках European Green Deal.
У свою чергу Міндовкілля України запропонувало визначити скорочення викидів парникових газів до 35% до 2030 року – на 65% від рівня 1990 року, тоді як бізнес оцінює потенціал скорочення викидів парникових газів в Україні до 40-45% до 2030 року. Європейська Бзнес Асоціація, своєю чергою, оцінює потенціал скорочення викидів парникових газів в Україні до 40-45% до 2030 року.
За оцінкою GMK Center, третина українського експорту в ЄС може підпасти під дію CBAM. За підсумками 2019 року Україна експортувала до країн ЄС товарів на суму €21,9 млрд.
Загалом спад експорту ГМК України через запровадження ЄС механізму CBA оцінюється на рівні €200 млн на рік. Запровадження захисного заходу може призвести до припинення експорту українського чавуну та зниження експорту довгого прокату на 10%.