Ингулецкий ГОК
Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (входить до Групи Метінвест) може повністю припинити роботу через рішення Кабінету міністрів No 611, згідно з яким гарантії постачання електроенергії надаватимуться лише тим підприємствам, які імпортують 80% від своїх потреб.
Про це сказано в листі директора ІнГЗК Ігоря Тонєва до прем’єр-міністра та низки голів парламентських комітетів, копію якого ексклюзивно отримала редакція GMK Center.
Зазначається, що 30 травня засіданні було ухвалене рішення про збільшення попередньої норми з 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень до 80%. При цьому, не передбачено було попередньої належної дискусії чи обговорення, що позбавило споживачів можливості висловити свої зауваження та пропозиції.
«Підвищення норми купівлі імпортної електричної енергії до 80 % від загальної потреби підприємства змушує промисловість відповідно збільшувати обсяги імпорту електричної енергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних перетинів та призводить до спекулятивного зростання цін на імпортну електричну енергію. Враховуючи те, що вартість електричної енергії до прийняття зазначеної постанови в пікові години вже становила від 160 до 200 євро/МВт-год, подальше підвищення цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», — сказано в листі.
Ігор Тонєв звертає увагу на те, що на Інгулецькому ГЗК витрати на електроенергію становлять 51% від собівартості виробництва залізорудної сировини. Тим часом підвищення вартості електроенергії може негативно позначитися на конкурентоспроможності ІнГЗК на міжнародному ринку.
«Придбання імпортної електричної енергії у розмірі 80 % від власного споживання стає недосяжним для ПРАТ «ІнГЗК» через зависоку ціну, що може призвести до повної зупинки комбінату. Лише внаслідок зупинки одного ПРАТ «ІнГЗК» ви-робництво залізорудної продукції в Україні скоротиться на 2,7 млн тон, що приведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, втрати 0,7 млрд грн податкових надходжень та близько $150 млн валютної виручки», — сказано в листі.
Відзначається, що зупинка виробництва залізорудної продукції призведе до зменшення обсягів і залізничних та морських перевезень, а також до зниження попиту на продукцію машинобудівництва. Це може спровокувати ланцюжкову реакцію, яка негативно позначиться на суміжних галузях економіки й загострить економічну кризу.
На підставі вищезазначеного, Інгулецький ГЗК просить Кабінет Міністрів розглянути можливість:
1. Повернення до попередніх умов гарантування енергопостачання (30% 3 травня по вересень або 50% з жовтня по квітень) або скоригувати норму імпорту до 50% протягом усього року.
2. Збільшення обласних лімітів споживання на обсяги імпортованої електричної енергії.
Як повідомляв GMK Center, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати «Метінвеста» – Центральний, Інгулецький і Північний ГЗК у 2023 році сумарно інвестували 2,3 млрд грн для підтримки виробничих потужностей.
Підприємства ГМК відповідально сплачують податки, підтримуючи державний та місцеві бюджети у важкий період війни. За дослідженням GMK Center, у 2023 році найбільші компанії ГМК України сплатили понад $1 млрд податків.
Світове виробництво чавуну за підсумками січня–травня 2026 року скоротилося на 2,8% порівняно з аналогічним періодом…
Металургійна компанія SSAB Americas спільно з партнерами The Greenbrier Companies та Alter Trading оголосила про…
Нові квоти й мита на імпорт сталі, запроваджені британським урядом для підтримки вітчизняного виробника, можуть…
У травні «Укрзалізниця» розпочала раніше анонсовану програму продажу на брухт великої кількості старих вантажних вагонів…
Індія ще щонайменше два місяці контролюватиме імпорт сталі, перш ніж розглядати питання про необхідність подальших…
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» — серед лідерів рейтингу «Топ-50 роботодавців для ветеранів» за версією Delo.ua.…