Індійські ціни на арматуру знизилися на $8/т на початку травня

Пропозиції щодо арматури в Індії впали з $689/т до $681/т EXW Мумбаї за період з 2 по 9 травня, за даними Kallanish. Ринок коригується після запровадження владою тарифу 12% на імпорт сталевого прокату.

Коли цей захід обговорювався, будівельні компанії активно закуповували арматуру на склад. Вони побоювалися різкого подорожчання товару після введення мита. Наразі ці складські запаси дозволяють утримуватись від нових закупівель.

Варто зазначити, що низка великих виробників наприкінці квітня зупинила сортові прокатні стани на ремонт. Серед них підприємства Tata Steel, SAIL та JSW Steel. Це зменшило постачання арматури до ринку. Проте ціни все одно знизилися.

Водночас попит на сталеву продукцію в Індії залишається сильним завдяки держпідтримці. Зокрема, з 1 квітня в країні діє оновлена ​​«Політика щодо продуктів зі сталі», затверджена урядом.

Документ передбачає пріоритетність готової сталі місцевого виробництва перед імпортною під час держзакупівель на суму понад $5,9 тис. При цьому до тендерів не допускаються компанії з країн, де уряди обмежують доступ індійських метзаводів до своїх держзакупівель.

Італійські котирування з арматури з 2 травня по 9 травня знизилися на €5/т, до €570/т EXW.

У Туреччині з 1 по 7 травня запити виробників арматури зросли на $5/т, до $545/т FOB. Великий меткомбінат Kardemir у першій декаді травня підняв ціни на $7,7/т, до $542/т EXW. Інші заводи врахували цей приклад. Таким чином вони намагаються компенсувати витрати на брухт, що зросли. Але внутрішній попит на арматуру залишається слабким.

У Китаї спотові котирування арматури з 2 по 9 травня знизилися на $6/т до $418/т FOT. У трейдерів та споживачів зараз великі складські запаси, тому закупівлі ведуться у крайніх випадках. Значного зростання цін не прогнозується. На Шанхайській біржі ShFE ф’ючерси з постачанням арматури у жовтні минулого тижня торгувалися по $424/т.

Як повідомлялося, Китайська асоціація сталі та чавуну (CISA) ініціює створення нової системи управління сталеплавильними потужностями. Вона поєднуватиме держнагляд, галузеве саморегулювання та ринкові принципи.