Європейський CBAM викликає спротив з боку ряду економік

Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) протиставляє розвиток промислового потенціалу бідніших країн цілям ЄС з декарбонізації, пише The Economist.

Механізм, зокрема, має на меті запобігти «витоку вуглецю». Підприємства більше не матимуть конкурентних переваг від імпорту товарів з-за меж блоку від постачальників, які не сплачують ціну за викиди вуглецю, або від перенесення виробництва в інше місце.

Втім, бідніші економіки зауважують, що такі заходи є несправедливими торгівельними бар’єрами. А Південна Африка та Індія, серед інших, розглядають можливість подати скарги на CBAM до Світової організації торгівлі.

Вплив європейського механізму буде різним. Так, за результатами дослідження Африканського кліматичного фонду та Інституту Фіроза Лальджі Лондонської школи економіки, ця схема знизить африканський ВВП лише на 0,91%. Більшість товарів, на які вона поширюватиметься, знайдуть шлях на інші ринки. Водночас близько 90% експорту чавуну та сталі Зімбабве, наприклад, надходить до ЄС.

Проте деякі країни зазнають сильного удару від СВАМ. Дослідження Світового банку свідчить, що Індія, РФ та Україна, ймовірно, відчують найбільший вплив від механізму, виходячи з вуглецевої інтенсивності їхнього експорту та залежності від торгівлі з Євросоюзом. Проте Україна може бути звільнена від сплати зборів на підставі форс-мажорних обставин через російське вторгнення.

Водночас прикордонні податки на викиди вуглецю не обмежуються ЄС – подібні заходи, зокрема, розглядають Велика Британія та Австралія. Кілька пропозицій щодо такої схеми внесено в американський конгрес (Foreign Pollution Fee Act, Clean Competition Act).

Деякі країни запускають власні системи торгівлі квотами на викиди, як, наприклад, Туреччина, яка експортує електроенергію до ЄС. Китай нещодавно додав сталь, алюміній і цемент до власного вуглецевого ринку. Індія розглядає можливість оподаткування високовуглецевого експорту, призначеного для Євросоюзу, залишаючи собі доходи, які в іншому випадку збирав би блок.

Бідніші країни стверджують, що CBAM та інші подібні ініціативи не враховують вимогу Паризької угоди про зміну клімату, згідно з якою багаті держави повинні робити більше для декарбонізації, ніж бідні. Логіка твердження полягає у тому, що вуглець – це виробничий фактор, який повинен мати різну ціну в різних контекстах. ЄС поки розмірковує, як реагувати на цю критику. Державам із середнім рівнем, пише The Economist, можливо, доведеться просто впоратися з цим викликом.

Нагадаємо, що набуття остаточної чинності європейського CBAM з 2026 року призведе до втрат для української економіки, яка традиційно орієнтована на експорт. У 2026-2030 роках загальні втрати експорту можуть перевищити $4,6 млрд (за 5 років), йдеться у нещодавньому дослідженні GMK Center. Україна приєднується до довготривалої європейської тенденції «зеленого» переходу. Проте економіці країни, яка постраждала від війни, наразі важливо отримати звільнення від CBAM.