Європейські уряди витратили близько €500 млрд на боротьбу з енергокризою

Уряди Європи з вересня 2021-го по вересень 2022 року виділили майже €500 млрд, аби захистити громадян та компанії від стрімкого зростання цін на газ та електроєнергію. Про це повідмляє Reuters із посиланням на дослідження аналітичного центру Bruegel.

Європейські країни запровадили заходи для стримування роздрібних цін на електроенергію, знизили податки на енергоносії та запровадили субсидії. Варість газу та електроенергії в Європі зросла після скорочення експорту енергоносіїв з РФ у відповідь на санкції через вторгнення в Україну.

За підрахунками Bruegel, 27 країн ЄС сукупно виділили €314 млрд на антикризові заходи, Великобританія – €178 млрд. Якщо врахувати кошти, які спрямували на націоналізацію, фінансову допомогу або надання позик енергетичним підприємствам, уряди ЄС витратили близько €450 млрд.

Зокрема, Німеччина 21 вересня оголосила про націоналізацію Uniper, найбільшого імпортера російського газу в країні. Велика Британія обмежила оптові ціни на електроенергію та газ для підприємств.

Багато заходів були розроблені як тимчасові, але у Bruegel вважають, що державне втручання набуло “структурного характеру”. На думку аналітиків, уряди з більшим фіскальним простором краще впораються з енергокризою, випереджаючи сусідів у боротьбі за обмежені енергоресурси у зимові місяці.

Німеччина, найбільша економіка ЄС, виділила на сьогодні €100 млрд на боротьбу з енергокризою, Італія – €59 млрд, Естонія – €200 млн. Хорватія, Греція, Італія та Латвія на вирішення проблеми спрямували понад 3% свого ВВП.

Нагадаємо, що минулого тижня ЄС запропонував загальноєвропейські заходи реагування на високі ціни енергоносіїв. Зокрема, Єврокомісія планує запровадити єдину для всього ринку межу ціни електроенергії на рівні €180 МВт·год у рамках початкового пакету надзвичайних заходів ЄС щодо стримування цін на електроенергію.

Водночас у Європейській асоціації виробників сталі (EUROFER), заходи, представлені Європейською комісією, не вважають ані достатньо амбітними, ані швидкими, щоб знизити вартість енергоносіїв та зберегти мільйони робочих місць у промисловості. Це стосується, зокрема, металлургії, яка перебуває під тиском глобальної конкуренції.

Як повідомляв GMK Center, дистриб’ютори сталі та сервісні центри Європи закликають виробників продовжувати скорочувати виробничі потужності, доки ринок не повернеться до балансу між попитом та пропозицією.

  • Глобальний ринок

Німеччина у січні-лютому імпортувала 155 тис. т сталі з третіх країн

Німеччина за підсумками січня-лютого 2024 року збільшила імпорт металопрокату з третіх країн на 1% у…

Четвер 2 Травня, 2024
  • Глобальний ринок

Бельгія в березні скоротила виробництво сталі на 5,7% р./р.

Металургійні підприємства Бельгії за підсумками березня 2024 року скоротили виробництво сталі на 5,7% у порівнянні…

Четвер 2 Травня, 2024
  • Компанії

У 2023 році Ferrexpo скоротила загальні викиди вуглецю на 32%

У 2023 році викиди Ferrexpo, залізорудної компанії з активами в Україні, яка пройшла лістинг на…

Четвер 2 Травня, 2024
  • Компанії

У 2023 році показники безпеки Ferrexpo залишились на високому рівні

У 2023 році Ferrexpo, залізорудна компанія з активами в Україні, яка пройшла лістинг на Лондонській…

Середа 1 Травня, 2024
  • Глобальний ринок

ICC запросила Євросоюз до діалогу щодо проблемних питань CBAM

Міжнародна торгова палата (International Chamber of Commerce, ICC) назвала ряд проблем, з якими зіштовхнулися компанії…

Середа 1 Травня, 2024
  • Глобальний ринок

Польща в січні-лютому імпортувала 378,7 тис. т сталі з третіх країн

Польща за підсумками січня-лютого 2024 року збільшила імпорт металопрокату з третіх країн на 69,6% у…

Середа 1 Травня, 2024