Європа потребує негайних заходів для сталеливарної промисловості – EUROFER

Звіт колишнього президента ЄЦБ Маріо Драґі, ретельно визначає вузькі місця, що перешкоджають декарбонізації та конкурентоспроможності промисловості ЄС, зазначають у Європейській сталеливарній асоціації (EUROFER).

Запропоновані рекомендації для енергоємних галузей промисловості, зокрема щодо енергетики, торгівлі, витоків вуглецю, фінансування та провідних ринків повинні бути інтегровані в майбутню угоду про чисту промисловість та невідкладно реалізовані за допомогою конкретних заходів, йдеться в заяві EUROFER.

«Відсутність бізнес-обґрунтування в Європі для сталеливарної промисловості та її виробничих ланцюжків створення вартості, які є критично важливими не лише для інновацій, декарбонізації та високоякісних робочих місць, але й для всієї економіки ЄС, необхідно негайно вирішити за допомогою конкретних заходів», – зазначив Аксель Еггерт, генеральний директор EUROFER.

Еггерт вважає, що настав час, аби набір заходів щодо сталевої промисловості – Європейський сталевий пакт – став частиною ширшої угоди про чисту промисловість, про яку оголосила президент Єврокомісії.

У асоціації зауважують, що звіті Драгі визнається низка питань, на які неодноразово звертали увагу європейські металурги.

Зокрема, йдеться про те, що поступове скасування безкоштовних квот і заміна нинішньої ETS механізмом транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) тягнуть за собою високі ризики делокалізації. Необхідні додаткові заходи, щоб зробити CBAM ефективним до його запуску, а також ретельний моніторинг для уникнення обходу та перерозподілу ресурсів, рішення щодо експорту з ЄС та поширення CBAM на сектори переробки та збуту.

Також йдеться, що попри зростаючу частку ВДЕ в енергосистемі, домогосподарства та бізнес поки що не отримують вигоди від низьких цін на енергію, які б створювали конкурентні переваги для промисловості ЄС порівняно з США та Китаєм. Європейська сталеливарна промисловість очікує на термінові заходи, які приведуть до досягнення цієї мети в короткостроковій перспективі.

Асоціація також порушує питання фінансових стимулів і ресурсів для промислового переходу. Одного лише Інноваційного фонду ЄС недостатньо, а в декарбонізацію енергоємних секторів, таких як металургія, наразі інвестується лише частина надходжень від ETS. В EUROFER, зокрема, вважають, що повинна надаватися підтримка як для капітальних, так і для операційних витрат через цільове призначення квот ETS. Водневий банк і вуглецеві контракти на різницю також повинні бути використані для підтримки переходу.

Серед рекомендацій також запровадження мінімальної квоти на державні закупівлі та аукціони для екологічно чистих технологічних продуктів і компонентів місцевого виробництва. Як зазначається, «чиста» сталь, вироблена в ЄС, є основним матеріалом для забезпечення стійкості ланцюгів доданої вартості у сфері чистих технологій.

Що стосується торговельної політики, ЄС має зберігати здатність швидко реагувати на ринкові викривлення, одночасно працюючи над структурними рішеннями.

Нагадаємо, що в EUROFER вважають – угода про чисту промисловість (Clean Industrial Deal), включно зі швидкими та радикальними заходами в промисловій, енергетичній та торговій політиці ЄС, є останнім шансом захистити європейську промисловість від дешевого імпорту.