Єврокомісія покращила прогноз економічного зростання в ЄС на 2023 рік

Єврокомісія (ЄК) у своєму зимовому проміжному огляді покращила прогноз економічного зростання ЄС та єврозони на 2023 рік. Про це йдеться на сайті інституції.

Як повідомляється, економіка ЄС увійшла у 2023-й у кращому стані, ніж очікувалося восени минулого року, і уникла скорочення в четвертому кварталі 2022-го. Наразі темп зростання за підсумками минулого року оцінюється в 3,5% як в ЄС, так і в єврозоні.

«Сприятливий розвиток подій після осіннього огляду покращив прогноз зростання на 2023 рік. Тривала диверсифікація джерел поставок та різке падіння споживання призвели до того, що рівень запасів газу перевищив середній сезонний рівень минулих років, а оптові ціни на газ впали значно нижче довоєнного рівня», – йдеться в огляді.

Окрім того, продовжував розвиватися ринок праці в ЄС, а рівень безробіття до кінця 2022 року залишався на найнижчому за весь час рівні – 6,1%. Січневі опитування також свідчать, що економічна активність не повинна скоротитися у першому кварталі 2023 року.

Проте споживачі та підприємства досі потерпають від високих цін на енергоносії, а базова інфляція в січні 2023-го далі зростала, що погіршувало купівельну спроможність домогосподарств. Оскільки інфляційний тиск зберігається, Європа продовжить жорстку монетарну політику, що стримуватиме ділову активність і перешкоджатиме інвестиціям.

Єврокомісія підвищила прогноз зростання економіки на 2023 рік з 0,3 % до 0,8% в ЄС і до 0,9% – в єврозоні. Очікування щодо 2024 року залишились незмінними – зростання на 1,6% і на 1,5% для ЄС і єврозони відповідно.

Загальна інфляція в ЄС має сповільнитися з 9,2% у 2022 році до 6,4% у 2023-му та до 2,8% – у 2024-му. Прогнозується, що в єврозоні вона сповільниться з 8,4% у 2022 році до 5,6% у 2023-му та до 2,5% –  у 2024-му.

Хоча невизначеність прогнозів, йдеться в огляді, залишається високою, ризики для економічного зростання загалом збалансовані. Зокрема, зовнішній попит може виявитися сильнішим після відкриття економіки Китаю, але це може сприяти глобальній інфляції.

«Енергокриза та посилення монетарної політики не призвели до рецесії в країнах єврозони, песимістичні оцінки були перебільшені. Темпи розвитку економіки, фактично, лишилися такими, які ми бачили після COVID і до цього. Будівництво пасе задніх, але обсяги в галузі забезпечені наперед існуючим order book, а негативні настрої пов’язані з нестачею нових замовлень і побоюваннями, що вищі відсоткові ставки відстрочать нові будівельні проєкти. Але це матиме вплив тільки у другому півріччі 2023-го, коли інші галузі мають відновитися. Це може означати, що просідання в будівництві не буде істотним», – зауважив Андрій Тарасенко, головний аналітик GMK Center.

Водночас за даними аналітичного центру Bruegel, повідомляє Reuters, витрати європейських урядів на захист домогосподарств і компаній від енергокризи зросли майже до €800 млрд. Зокрема, з вересня 2021 року країни ЄС виділили на вказані цілі €681 млрд, Велика Британія – €103 млрд.

Загальна сума допомоги в €792 млрд зросла з €706 млрд в останній оцінці Bruegel в листопаді минулого року, оскільки країни досі відчувають наслідки припинення більшої частини поставок російського газу до Європи у 2022 році. В аналітичному центрі зазначають, що більшу частину підтримки уряди зосередили на нецільових заходах щодо стримування зростання роздрібних цін для споживачів.

Нагадаємо, що в четвертому кварталі 2022 року ВВП у єврозоні зріс на 0,1% в порівнянні з попереднім кварталом. У річному обчисленні зростання становило 1,9%. Раніше аналітики за підсумками четвертого кварталу очікували скорочення ВВП єврозони на 0,1% кв./кв. та зростання на 1,8% у річному обчисленні.