Офіційні документи Європейської комісії та Європейського парламенту передбачають, що до третіх країн, якими мають з ЄС Угоду про асоціацію або зону вільної торгівлі, буде застосовуватися індивідуальний підхід у процесі впровадження Carbon Border Adjustment Мechanism (CBAM). Таку інформацію підтверджують і неофіційні джерела.
Про це заявила Ольга Стефанишина, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, в ході «Дня сталого розвитку», проведеного Європейською Бізнес Асоціацією.
«Це важлива перемога, але це тільки початок шляху. Скоординована системна політика, яку ми сформували ще влітку, дала нам змогу досягти цього результату», – зазначила Стефанишина.
Вона нагадала, що Україна є єдиною країною, яка офіційно розпочала діалог з Європейським Союзом про приєднання до програми Green Deal. Країна одразу заявила, що «зелений курс» є частиною Угоди про асоціацію та елементом наших спільних зобов’язань щодо зони вільної торгівлі.
Ольга Стефанишина також зазначила, що найкращим механізмом приєднання України до Green Deal є залучення нашої країни на стадії розроблення документів і політик.
«Зараз ми ведемо переговори про те, як це зробити», – наголосила віце-прем’єр.
За її словами, на вищому політичному рівні Україна вже визначила кілька пріоритетних напрямів: трансформація вугільної галузі, співробітництво з питань водневої економіки й енергоефективності.
«Додатковими напрямами в рамках «зеленого курсу» ми бачимо приєднання до альянсів. Наприклад, водневого, з утилізації батарейок, екологічних ініціатив та ін. Європа сама намагається залучити Україну в ці альянси, а не ми самі нав’язуємося», – додала Ольга Стефанишина.
Нагадаємо, Україна отримала привілейований статус, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, тому може розраховувати на підтримку, зокрема в питанні реалізації European Green Deal – у міру своїх економічних можливостей. Для успішної участі в Європейській зеленій угоді Україна також має визначити джерела фінансування з Євросоюзом.
Відповідно до European Green Deal, планується скоротити викиди парникових газів у Євросоюзі на 40% до 2030 року, а до 2050 року – вийти на нульові обсяги викидів.
За оцінкою GMK Center, запровадження механізму Carbon Border Adjustment може коштувати українським експортерам €566 млн на рік. Для українських металургів показник сягне €379,9 млн.
Механізм CBA передбачає впровадження екологічної мита за імпорт продукції в ЄС залежно від обсягів викидів СО2 в процесі її виробництва. Передбачається, що механізм буде запущено не пізніше 2023 року.
Китай планує продовжувати будівництво вугільних електростанцій до 2027 року в регіонах, де вони необхідні для…
Металургійні підприємства Італії за підсумками січня 2025 року зменшили експорт металопрокату до третіх країн на…
Emsteel, один з найбільших публічних виробників сталі та будівельних матеріалів у регіоні Перської затоки, з…
Котирування на х/к рулонний прокат у північноєвропейському регіоні підвищилися у першій половині квітня на €10/т,…
Європейські виробники намагаються підвищити ціни на гарячекатаний рулон (HRC) на тлі обмеженої пропозиції та низької…
Тарифи на імпорт сталі та алюмінію у 25%, запроваджені президентом США Дональдом Трампом, вплинуть на…