ЄК схвалила держдопомогу Німеччини у €3 млрд на підтримку водневої мережі

Єврокомісія схвалила виділення близько €3 млрд ($3,2 млрд) запланованої державної допомоги Німеччини на будівництво в країні системи водневих трубопроводів (Hydrogen Core Network, HCN). Про це йдеться в повідомленні ЄК.

Німеччина планує надати фінансові гарантії, які дозволять компаніям, що будуватимуть і експлуатуватимуть водневу мережу вартістю €20 млрд, отримати більш вигідні позики для покриття початкових збитків на етапі нарощування виробництва з 2025 року.

Як зауважили в ЄК, заохочення використання водню переважує будь-які викривлення конкуренції та торгівлі в ЄС, які можуть виникнути в результаті реалізації цієї схеми.

HCN стане основою трубопроводів для транспортування водню на великі відстані в Німеччині та частиною європейської магістралі, що з’єднує кілька держав-членів.
Захід сприятиме відповідним інвестиціям, які включають перепрофілювання існуючих газопроводів для транспортування водню та будівництво нових водневих трубопроводів і компресорних станцій

Як зазначає ЄК, спочатку Німеччина очікує, що мережею користуватиметься лише невелика кількість споживачів, і тарифи будуть нижчими, ніж це необхідно для покриття відповідних витрат, щоб заохотити використання водню.

Позики надаватиме німецький Kreditanstalt für Wiederaufbau («KfW») за власними витратами рефінансування, нижчими за ринкові ставки. Позики будуть повернені протягом періоду, що закінчується 2055 роком, з відшкодуванням, яке поступово повертатиметься відповідно до очікуваного зростання попиту на водень.

Розрахункова сума допомоги в €3 млрд відповідає додатковим витратам на фінансування, які оператори HCN мали б нести за відсутності держгарантії.

Очікується, що перший великий трубопровід буде введено в експлуатацію з 2025 року, завершення всієї мережі – у 2032 році.

Нагадаємо, що у травні поточного року уряд Німеччини схвалив два законопроєкти, спрямовані на прискорення інтеграції водневих технологій та технологій уловлювання вуглецю в енергетичну та промислову системи країни. Обидві технології визначені як критичні компоненти прагнення країни стати вуглецево-нейтральною до 2045 року, при цьому зберігши важку промисловість.