Дізнатись більше
Новини Глобальний ринок виробництво сталі 140 28 Травня 2025
Зростання світового попиту на сталь буде повільним
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) прогнозує збільшення світових сталеплавильних потужностей на 6,7% (165 млн т) у період між 2025 і 2027 роками, причому майже 60% цього зростання припадатиме на азійські економіки (зокрема, Китай та Індію). Про це йдеться у новому звіті організації про перспективи ринку сталі.
Якщо ці плани будуть реалізовані, це призведе до посилення глобального надлишку потужностей.
Водночас очікується, що світовий попит до 2030-го зростатиме лише на 0,7% щороку – спостерігатиметься його падіння у Китаї, стабільність в регіоні OECD і сильніше зростанням лише в окремих регіонах, що розвиваються, таких як АСЕАН і MENA.
Оскільки прогнозується, що зростання попиту буде в кращому випадку повільним, завантаження потужностей може знову знизитися до 70%. Це чинитиме великий тиск навіть на дуже конкурентоспроможних виробників сталі. Ціни на сталь вже знизилися з піка 2021 року до історично низьких рівнів, хоча зараз, зауважують в OECD, вони, схоже, досягають дна. Аналогічну траєкторію показує рентабельність, різко впавши з відносно сильного рівня 2021-го.
У звіті також зазначається, що субсидування продовжує спотворювати конкуренцію та значною мірою сприяли надлишку потужностей в економіках поза межами OECD. Воно зберігається та стає дедалі помітнішим в регіонах, де металургійні потужності зростають найшвидше, особливо в Китаї та регіонах Близького Сходу та Північної Африки, а також АСЕАН.
Зокрема, рівень субсидування в Китаї вдесятеро перевищує показник країн OECD. Окрім запозичень нижче ринкових, заходи підтримки включають субсидовані ціни на енергоносії, прямі гранти та пільговий податковий режим.
Різке зростання китайського експорту, зазначають в організації, призводить до посилення торгівельних заходів у світі. Протягом минулого року 19 урядів розпочали 81 антидемпінгове розслідування щодо сталевої продукції, що у п’ять разів більше, ніж роком раніше, і наближається до рівня сталевої кризи 2016-го. Майже 80% справ стосуються азійських виробників, причому лише на Китай припадало понад третину від загальної кількості. Окрім того, все більша кількість країн запроваджує ширші заходи для захисту сталеливарної промисловості шляхом загального підвищення тарифів на сталь у всіх секторах.
Виробники сталі, на яких поширюються торгівельні заходи, часто прагнуть пом’якшити їхній вплив, перенаправляючи свій експорт на інші ринки з відсутніми або меншими обмеженнями, або шукаючи способи їх обійти. Аналіз OECD показує, що протягом 2013-2020 років обсяг підозрілої торгівлі (включаючи перенаправлення торгівлі сталлю) склав 21,5 млн т, що становить 17,6% від загального обсягу.
Звіт також застерігає, що надлишкові потужності перешкоджає спроможності сталеливарного сектору інвестувати в декарбонізацію. Понад 40% нових потужностей, які очікуються до 2027 року, будуть базуватися на традиційному високоемісійному методі BF/BOF.
Довгострокові перспективи галузі покращилися б завдяки посиленню міжнародної співпраці, наголошують в OECD.
Нагадаємо, раніше OECD попередила про поглиблення глобальної кризи світової металургії. Причиною цьому є зростання глобальних надлишкових потужностей та сплеск експорту дешевої сталі. Китайський експорт сталі більш ніж подвоївся з 2020 року, зрісши до 118 млн т у 2024 році. Одночасно ціни та прибутковість галузі продовжували падати протягом минулого року, досягнувши історично низьких і неприйнятних рівнів у деяких регіонах.
