Глобальні доходи від вуглецевого ціноутворення будуть зростати – IEEFA

Глобальні доходи від схем вуглецевого ціноутворення продовжать зростати, вважають в Інституті економіки енергетики та фінансового аналізу (IEEFA).

Зі 196 країн, що підписали угоду на COP21 у Парижі, понад дві третини визначили використання вуглецевих квот у своїх національно визначених внесках.

Схеми ціноутворення на викиди вуглецю наразі застосовуються до чверті світових викидів, і наразі дозволили залучити понад $500 млрд від забруднювачів. Водночас європейський механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) стимулюватиме інших торговельних партнерів впроваджувати певні форми системи вуглецевих квот.

За даними IEEFA, у 2022 році вартість зміни клімату оцінювалася у $10 трлн, або 10% світового ВВП. Водночас доходи від торгівлі квотами на викиди вуглецю наближалися до $100 млрд, тобто становили лише близько 1% від глобальної вартості цих викидів для суспільства. Виходячи з руху до принципу «забруднювач платить», вартість викидів, ймовірно, значно зросте в найближчі десятиліття.

Ціноутворення на вуглець, зауважують дослідники, все частіше використовується як політичний інструмент для виконання зобов’язань щодо досягнення нульового рівня викидів, фінансування справедливого переходу та перерозподілу витрат на користь низьковуглецевої енергетики, а також підтримки найбільш вразливих домогосподарств та підприємств. Зараз у світі налічується 66 юрисдикцій, де діють ціни на вуглець, і 48 країн, де застосовуються ті чи інші схеми ціноутворення на CO2, що приносять дохід.

У IEEFA вважають, що ця тенденція продовжиться, оскільки кількість територій, на яких діють схеми вуглецевих квот, зростатиме (як частина їхніх національно визначених внесків згідно з Паризькою угодою). З часом вуглецевими квотами покриватимуться більше секторів і більша частка викидів у кожній із країн. Окрім того, набуде чинності європейський CBAM, і, можливо, інші міжнародні торговельні механізми.

Аналітики також назвали європейську систему EU ETS глобальним тестовим кейсом та індикатором майбутнього напрямку ціноутворення на викиди вуглецю.

Нагадаємо, що запровадження європейського CBAM спонукає інші країни вводити власні прикордонні вуглецеві збори, тоді як інші розглядають заходи у відповідь, йдеться у дослідженні Міжнародної асоціації торгівлі квотами на викиди (IETA).