Французький парламент вдруге підтримав націоналізацію активів ArcelorMittal

Національні збори Франції наприкінці минулого тижня у другому читанні проголосували законопроєкт про націоналізацію французьких активів ArcelorMittal. Про це повідомляє Le Parisien.

Законопроєкт, внесений партією «Нескорена Франція» (LFI), вже було схвалено в першому читанні восени 2025 року, проте у лютому 2026-го відхилено Сенатом, тож він повернувся до Національних зборів для другого читання. Тепер текст знову має розглянути Сенат.

Законопроєкт, на думку його авторів, повинен зберегти промисловий суверенітет Франції. Він зазнав широкої критики з боку правих і правоцентристських сил, а міністр економіки Ролан Лескюр торік у листопаді назвав документ «популістською відповіддю на структурну проблему».

За оцінками, націоналізація ArcelorMittal France коштуватиме €3 млрд.

Президент d’ArcelorMittal France Ален Ле Грікс де ла Саль у своїй відповіді назвав дебати щодо націоналізації французьких активів глибоко упередженими.

«Наратив полягає у тому, щоби переконати, що ArcelorMittal не бажає інвестувати в декарбонізацію або перебуває в процесі виходу з Франції, тому лише націоналізація може врятувати французьку сталь», — зауважив він.

Де ла Саль нагадав, що ArcelorMittal працевлаштовує майже 15 тис. осіб у Франції, має близько 100 об’єктів у країні, зокрема 40 промислових та 5 дослідницьких центрів, і є основним промисловим гравцем у регіоні.

За останні 5 років компанія інвестувала у Францію €1,7 млрд, не враховуючи декарбонізацію.

У лютому минулого року ArcelorMittal оголосила про свої перші великі інвестиції в декарбонізацію — €1,3 млрд для будівництва електродугової печі в Дюнкерку.

«Тоді ми пояснили, що декарбонізація наших об’єктів здійснюватиметься поетапно, виходячи з майбутнього попиту на вуглецево-нейтральну сталь та шляхом відтворення моделі Дюнкерка. Також йшлося, що наразі в Європі немає умов для виробництва DRI, враховуючи енергетичну кризу, а отже, і ціну на газ», — пояснив де ла Саль.

Як і всі європейські виробники сталі, зазначив він, компанія страждає від зниження попиту та конкуренції, особливо з боку Китаю.

Проте «вихід із Франції» не стоїть на порядку денному. Система квот, запроваджених ЄС, разом зі CBAM, додають французькій та європейській сталі нових перспектив. Справжні ж дебати сьогодні стосуються клієнтів і ланцюгів створення вартості, які перебувають під серйозною загрозою переміщення або навіть зникнення.

Нагадаємо, торік Ален Ле Грікс де ла Саль у розмові з агентством Franceinfo зазначав — націоналізація аж ніяк не розв’яже проблеми, з якими стикається компанія. Він наголошував, що французькі об’єкти ArcelorMittal зазнають впливу глобальних надлишкових потужностей і руйнівного імпорту, особливо азійського.