Феросплавна галузь України в січні-липні експортувала 39,7 тис. т продукції

Феросплавна галузь України за підсумками січня-липня 2024 року скоротила експорт продукції на 86,7% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 39,69 тис. т (299,46 тис. т у січні-липні 2023-го). Про це свідчать дані Державної митної служби України.

В липні українські виробники експортували 15,48 тис. т феросплавів, що на 11,7% менше у порівнянні з попереднім місяцем, та на 34,4% р./р. Обсяги експорту скоротились у місячному порівнянні вперше за останні 4 місяці.

Експортні відвантаження феросплавів з України в травні-липні почали наближуватись до показників минулого року, тоді як протягом січня-квітня експорт був на межі зупинки , не перевищуючи 0,1-0,3 тис. т.

Основними споживачами продукції є Польща – 9,65 тис. т за 7 місяців, та 3,14 тис. т (-30,2% м./м.), Туреччина – 12,27 тис. т та 6,61 тис. т (+16,8% м./м.) відповідно, а також Італія – 6,55 тис. т та 3,55 тис. т (+18,2% м./м.) відповідно.

Відвантаження феросплавів відновилося завдяки частковому відновленню роботи Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) в травні. Як повідомлялось раніше, підприємство працює двома печами, що складає лише 7% від загальної потужності, й не має жодних видимих планів щодо збільшення завантаження. Приблизно з кінця червня на мінімальному рівні запустився і НЗФ. Наразі підприємства працюють із запасами сировини, які залишилися з листопада минулого року і на тих обсягах електроенергії, які вони можуть отримувати.Покровський ГЗК, Марганецький ГЗК й Побузький феронікелевий комбінат (ПФК) простоюють.

При цьому, важка промисловість України стикається з багатьма проблемами, серед яких зниження попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестача кадрів через мобілізацію та ін. Особливий тиск на феросплавну галузь створюють високі тарифи на електроенергію та проблеми з її дефіцитом, оскільки виробництво феросплавів є енергоємним процесом.

Зокрема, 1 червня 2024 року постановою КМУ №661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», якою українських виробників зобов’язують купувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейською ціною, щоб уникнути примусового обмеження електропостачання. Раніше обов’язкова частка імпорту складала 30%.

Таке рішення уряду України може призвести до численних негативних наслідків для вітчизняних енергозалежних промислових компаній, особливо виробників ЗРС та металургів. Так, частка е/е у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатків – 32%, сталевої продукції EAF – 24%, BF-BOF – 3,5%.

Зростання витрат на електроенергію призводить до різкого зростання собівартості, що робить продовження випуску продукції економічно нерентабельним, а деякі підприємства ГМК попереджують, що це може спричинити повну зупинку виробництва. Загалом, обмеження поставок е/е неминуче призведе до істотного зниження виробництва та експорту.

Виручка від експорту феросплавів за 7 місяців 2024 року скоротилась на 81,5% р./р. – до $48,13 млн, а у липні – впала на 8,2% р./р. та 5,1% м./м. – до $18,79 млн.

Як повідомляв GMK Center, у 2023 році виробництво феросплавів в Україні скоротилось на 57,4% порівняно з 2022 роком. Експорт продукції впав на 4,9% р./р. – до 344,2 тис. т. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження феросплавів за кордон скоротились на 48,5%, або 324,4 тис. т. Найбільшим споживачем феросплавів українського виробництва у 2023 році була Польща – 52,8% у грошовому еквіваленті. 14,1% експортних відвантажень припало на Туреччину та 8,5% – на Нідерланди.

У 2024 році, на думку виконавчого директора Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергія Кудрявцева, стан феросплавної галузі України залежатиме від трьох чинників – обстрілів, логістики та доступної електроенергії.