Єврокомісія представила масштабну програму з боротьби зі змінами клімату «Fit for 55», яка передбачає впровадження механізму Carbon Border Adjustment (CBAM) з 2023 року. Відповідний документ опублікований на сайті європейського органу.
CBAM передбачає запровадження податку на імпортовану продукцію в ЄС залежно від її вуглецевого сліду. Захисний захід почне діяти у 2023 році в рамках перехідного трирічного етапу реалізації. Він поширюється на імпорт сталі, заліза, алюмінію, цементу та виробництво електроенергії. З 2026 року очікується повноцінне впровадження CBAM.
Єврокомісія пояснює необхідність впровадження CBAM прагненням гарантувати запобігання «витоку вуглецю». Крім того, механізм покликаний стимулювати промисловість ЄС здійснити аналогічні кроки в боротьбі зі зміною клімату.
«Скорочення викидів у Європі сприятиме глобальному скороченню викидів, замість того щоб витісняти вуглецевоємне виробництво за межі Європи», – йдеться в повідомленні Єврокомісії.
Реалізація програми «Fit for 55» має на меті сприяти скороченню викидів СО2 на території ЄС на 55% до 2030 року для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Проєкт регламенту щодо CBAM відповідно до 48 параграфу преамбули враховує особливий правовий режим країн, у тому числі України, які є сторонами угод про асоціацію з ЄС.
Однак для України винятком зі CBAM є лише поставки електроенергії. Про це повідомив Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України, на сторінці в Facebook.
«CBAM визнає особливий правовий режим України. Щоправда, виняток застосовується лише до електроенергії. Металургія, добрива й цемент та інше підпадають під CBAM», – наголосив він.
Запровадження CBAM має на меті зрівняти умови для постачальників (внутрішніх і зовнішніх), а також стимулювати інвестиції в безвуглецеву металургію відповідно до цілей Паризької угоди щодо клімату.
Нагадаємо, що за оцінкою GMK Center, третина українського експорту в ЄС може потрапити під дію CBAM. За підсумками 2019 року Україна експортувала в країни ЄС товару на суму €21,9 млрд.
Загалом спад експорту ГМК України через запровадження ЄС механізму CBA оцінюється на рівні €200 млн на рік. Запровадження захисного заходу може призвести до припинення експорту українського чавуну та зниження експорту довгого прокату на 10%.
Європейська комісія (ЄК) поліпшила прогноз зростання економіки ЄС у 2024 році до 1% з очікуваних…
Підприємства об’єднання «Укртрубопром» за підсумками січня-березня 2024 року збільшили виробництво труб на 12,6% у порівнянні…
За підсумками квітня 2024 року портові оператори у морських портах України обробили 9,91 млн т…
Німецький виробник сталі Salzgitter знизив свій прогноз на 2024 рік щодо ринку сталі, оскільки ознаки…
Дніпровський металургійний завод (ДМЗ) за підсумками квітня 2024 року збільшив виробництво металопрокату на 87,2% у…
Металургійна компанія Voestalpine запускає унікальний флагманський проєкт з використання низькосортного брухту у виробництві металопродукції преміумсегмента…