EUROFER закликав доопрацювати CBAM перед публікацією цін на CO2

Європейська сталеливарна асоціація EUROFER оприлюднила пропозиції щодо термінового доопрацювання механізму прикордонного вуглецевого регулювання ЄС (CBAM) напередодні публікації перших цін на вуглецеві сертифікати. Йдеться про новий етап роботи механізму, оскільки 7 квітня 2026 року Єврокомісія має оголосити вартість CO2, яку імпортери, зокрема сталі, сплачуватимуть при ввезенні продукції до ЄС.

У EUROFER нагадали, що фінансові зобов’язання в межах CBAM почали діяти з 1 січня 2026 року, а майбутня публікація стане першим чітким орієнтиром реальної вартості механізму для імпортерів. Асоціація підтвердила підтримку CBAM як ключового інструменту запобігання вуглецевому витоку та стимулу для декарбонізації сталевої галузі, однак наголосила, що чинна модель містить низку критичних прогалин.

Заступник генерального директора EUROFER Адольфо Айєлло заявив, що за належного проєкту CBAM може одночасно підтримати кліматичну політику та європейську промисловість. Водночас нинішні недоліки, за його словами, створюють ризик не скорочення викидів, а лише їхнього переміщення за межі Європи. Особливо гостро це проявляється на тлі рекордного глобального надлишку сталеплавильних потужностей і нового зростання цін на енергоносії через геополітичну напругу.

EUROFER закликає розширити охоплення CBAM на ширший перелік продукції нижчих переділів, запровадити обов’язкові стандартні значення для товарів і країн із високим ризиком маніпуляцій, прискорити й розширити тимчасовий фонд декарбонізації, а також якнайшвидше створити постійне рішення для експорту. Крім того, асоціація пропонує посилити простежуваність сталі, відхилити спрощені процедури звільнення окремих товарів і країн від дії механізму, узгодити правила CBAM щодо міжнародних кредитів із системою EU ETS та скасувати виняток для процедури переробки на митній території.

У EUROFER вважають, що без таких змін CBAM ризикує не забезпечити рівні умови конкуренції для європейських виробників сталі й послабити як кліматичні, так і промислові цілі ЄС.

Нагадаємо, СВАМ призведе до суттєвих втрат для української економіки: падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Європейської комісії на рівні -0,01% ВВП.