© europeansteelday.eu
Сталеливарна промисловість Європейського Союзу перебуває в глибокій кризі, і зараз складно передбачити оптимістичний варіант розвитку подій. Про це президент Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER) Герт Ван Поельворде оголосив під час щорічної конференції European Steel Day 2019 у Брюсселі в середу.
Головні проблеми металургії Європейського Союзу – це складна ситуація в галузі, вимушені захисні заходи для сектору в ЄС і впровадження інновацій для переходу на безвуглецеві технології виплавки.
«Сьогодні сталеливарна промисловість Європи перебуває на критичному етапі, і є кілька варіантів розвитку подій. Незрозуміло, куди рухається галузь, тому що ми стикаємося з цілим комплексом геополітичних, економічних та екологічних проблем», – зазначив Герт Ван Поельворде.
Під час Європейського дня сталі – 2019 представники металургійного сектору, політики та інші зацікавлені особи обговорили перспективи галузі.
Головними темами дискусії стали поточне падіння попиту на сталь, інтервенція імпортерів і визнання проблеми скорочення викидів не локальною проблемою континенту, а загальносвітовою, з відповідною зміною формулювань ЄС.
«Ці проблеми можуть знищити всю сталеливарну промисловість Європи», – констатував президент EUROFER.
У 2018 році імпорт готової сталевої продукції до ЄС зріс на 12%, тоді як ємність ринку збільшилася лише на 3,3%, зазначив він, додавши, що захисні заходи Єврокомісії не гарантують сектору виживання.
Нечесний імпорт руйнує ринок ЄС і загрожує існуванню місцевих заводів. Президент EUROFER нагадав, що після року зростання внутрішнього споживання компанії змушені скорочувати робочі місця і виробництво. Сьогодні в металургійній промисловості Європи зайнято близько 330 тис. людей.
За розрахунками EUROFER, додаткові граничні витрати європейських компаній на кожну тонну виробленої сталі у вигляді купівлі квот на викиди CO2 (за нормами Євросоюзу) становлять €45. При цьому виробники з-поза меж ЄС не змушені нести ці витрати.
Невелика, на перший погляд, різниця в ціні може істотно вплинути на конкурентоспроможність відкритого ринку, стверджують в асоціації.
Президент EUROFER наполягає, що ці витрати слід нормативно поширити й на неєвропейських металургів, які працюють у ЄС.
«Лише тоді світова промисловість за нашим прикладом скоротить викиди CO2 в усьому світі», – наголосив він.
EUROFER закликала Брюссель захистити сталеливарну промисловість ЄС
За січень-квітень 2025 р. середні ціни на бразильський чавун на умовах FOB зросли з $415/т…
Європейська асоціація виробників сталі EUROFER закликає Єврокомісію негайно впровадити обіцяний «високоефективний торговельний захід» у відповідь…
Після майже року простою найбільший сталеливарний комбінат Румунії – LIBERTY Galați – відновив виробництво, запустивши…
Українська промислова компанія «Інтерпайп» розширює присутність на європейському ринку, постачаючи трубну продукцію для високоспеціалізованих проєктів.…
Казахстанський металургійний завод Qarmet відкрив офіс у Сінгапурі в рамках стратегії виходу на міжнародні ринки…
Польський металургійний завод Huta Czestochowa виробив понад 100 тис. т сталі з моменту відновлення роботи…