Експорт брухту з України за 11 місяців зріс на 45% р./р.

Брухтозаготівельна галузь України за підсумками січня-листопада 2025 року збільшила експорт брухту чорних металів на 45,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 380,16 тис. т. Показник уже перевищив загальний обсяг відвантажень за минулий рік на понад 86 тис. т. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.

Основним напрямком експорту залишається Польща. За 11 місяців на польський ринок було спрямовано 309,53 тис. т сировини, що становить 68,5% від загального обсягу експорту й на 38,5% більше порівняно із січнем-листопадом 2024 року. Ще 27,97 тис. т брухту було спрямовано до Греції (+7,3% р./р.), 8,72 тис. т – до Болгарії (+172,3% р./р.) і 4,93 тис. т – до Німеччини (-22% р./р.).

Протягом листопада брухтозаготівельні компанії України спрямували за кордон 34,97 тис. т сировини, що на 1% більше р./р. і на 4,8% м./м.

Виручка від експорту брухту в листопаді зросла на 2,6% порівняно з попереднім місяцем і на 4,6% менше р./р. – до $9,73 млн. За січень-листопад показник збільшився на 37,4% р./р. – до $112,78 млн.

Нагадаємо, що у 2024 році експорту брухту з України зріс на 60% порівняно з 2023 роком – до 293,2 тис. т. У 2023 році обсяги відвантажень сировини за кордон перевищили 182,5 тис. т, що в 3,4 раза більше р./р., тоді як у 2022 році показник був на рівні 54,1 тис. т. Основними споживачами сировини минулого року були Польща (248,6 тис. т), Греція (34,2 тис. т) та Німеччина (6,5 тис. т).

Україна вже багато років намагається стримати відтік металобрухту за кордон для забезпечення внутрішньої металургії сировиною. Ще у 2015 році держава почала посилювати регулювання експорту, запровадивши мито в розмірі €10/т, яке поступово зросло до €180/т у 2021 році. Це рішення стало реакцією на різкий стрибок обсягів експорту, коли в I півріччі 2021 року продаж брухту за кордон збільшився у 14 разів.

Попри високий рівень мит після 2022 року експортний потік знову почав зростати. Це повʼязують передусім із можливістю транзиту українського брухту через країни ЄС без сплати мита, насамперед Польщу, звідки сировину активно реекспортують до Туреччини. Високі світові ціни роблять продаж брухту за кордон фінансово привабливим навіть із додатковими витратами.

Паралельно скорочується заготівля брухту в Україні – з довоєнних 4–5 млн т на рік до 1,2–1,5 млн т у 2023–2025 роках через воєнні наслідки та зниження економічної активності. Це посилює ризики для вітчизняних металургійних комбінатів, які борються за доступ до дефіцитної сировини.

За даними платформи Opendatabot, у 2024 році експорт брухту здійснювали лише 11 компаній із загальною чисельністю персоналу 116 осіб, середні податкові надходження становили майже 104 грн з тонни. Така структура експорту вказує на низький фіскальний ефект від вивезення стратегічної сировини за кордон.

На цьому тлі уряд готує новий етап регулювання. З 2026 року Кабмін пропонує запровадити ліцензування і квотування експорту металобрухту зі встановленням нульової квоти. Це фактично означатиме заборону експорту та має стати відповіддю на обмежені можливості України впливати на умови вільної торгівлі з ЄС, а також на світову тенденцію до посилення контролю над стратегічною сировиною.