Європейська Бізнес Асоціація (EBA) вкотре наголошує на необхідності перегляду Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ-2) з урахуванням умов воєнного часу та стану економіки.
Як підкреслюють експерти Комітету промислової екології та сталого розвитку EBA, за останні три роки ключовим чинником формування обсягів викидів вуглецю стали воєнні дії, а не промислова діяльність. У таких умовах кліматичні цілі, визначені до 2030 року, потребують перегляду, аби залишатися реалістичними та здійсненними.
Бізнес-спільнота повторно звернулася до уряду з проханням адаптувати національні кліматичні зобов’язання до поточних викликів, щоб вони відповідали ситуації та не створювали додаткового тиску на економіку. Водночас EBA поінформувала Європейську комісію про позицію українського бізнесу, підкресливши, що оновлені кліматичні цілі повинні сприяти економічному відновленню країни.
Раніше Комітет промислової екології та сталого розвитку підготував аналітичне дослідження «Встановлення та виконання Національно визначеного внеску та збереження української економіки: ключові виклики та шляхи вирішення». У документі окреслено низку рішень для досягнення балансу між екологічними зобов’язаннями та економічною стійкістю. Зокрема, запропоновано враховувати вплив воєнних факторів, забезпечувати підтримку підприємств у процесі декарбонізації та узгоджувати кліматичну політику з можливостями відновлення промисловості.
EBA висловила сподівання, що позиція бізнесу буде врахована у процесі подальшого формування кліматичної політики України, адже реалістичні цілі є необхідною умовою для досягнення балансу між «зеленим» курсом та відновленням економіки в умовах війни.
Нагадаємо, наприкінці 2021 року Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт про створення Національного реєстру промислових викидів та перенесення забруднювачів.
Трохи раніше Кабмін схвалив оновлений національно визначений внесок України відповідно до Паризької угоди (НВВ-2). Документ передбачає скорочення викидів парникових газів до 2030 року на 65% – до 35% від рівня 1990 року. Для цього Україні знадобиться щорічне фінансування у розмірі близько $10 млрд.
За оцінкою Європейської Бізнес Асоціації, Україна може скоротити парникові викиди до 45% до 2030 року. Для цього необхідно гарантувати інвестиції в заходи з декарбонізації.
У першому кварталі 2026 року Євросоюз скоротив загальний імпорт сталі на 23% у річному обчисленні.…
Рада директорів компанії US Steel схвалила повне фінансування проєкту з будівництва сучасної лінії гартування та…
Австралійський інвестиційний банк Macquarie очікує, що ціни на залізну руду залишатимуться на стабільному рівні завдяки…
Міністерство економіки Мексики ухвалило рішення продовжити дію антидемпінгових мит на імпорт зварних труб із вуглецевої…
У Гданську під час Ukraine Recovery Conference європейським фінансовим інституціям представили інвестиційну модель із шести…
У травні Китай імпортував 11,1 млн т коксівного вугілля, що на 1,4% менше порівняно з…