(c) shutterstock
Інвестиційна компанія Dragon Capital оцінює падіння реального ВВП України за березень 2022 року в 45% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Річний дефіцит держбюджету може сягнути 16-26% ВВП.
Про це йдеться у прес-релізі, опублікованому на офіційному сайті компанії.
Основними причинами скорочення березневого ВВП виступає зниження експорту та імпорту через блокування та мінування акваторії Чорного моря російськими військово-морськими силами, а також внутрішня та зовнішня еміграція.
Великі втрати пов’язані з окупацією південного сходу України.
«За нашими оцінками, території на сході та півдні України, які залишаються окупованими російськими військами на середину квітня, генерували приблизно 12% від ВВП у довоєнні часи. Економічна активність на решті території країни залишається пригніченою, хоча поступово відновлюється», – вважає головний економіст компанії Олена Белан.
На думку аналітиків, у разі продовження боїв у межах території, окупованої російськими військами на середину квітня та збереження ризику ракетних ударів на решті території, економіка України скоротиться приблизно на третину і навряд чи зростатиме наступного року. У той же час уточнюється, що стійке припинення вогню в найближчі місяці прискорить відновлення економіки і дозволить зменшити річне падіння ВВП до «мінус» 25% рік до року з подальшим зростанням на 6,5% у 2023 році.
Dragon Capital оцінює нинішній середньомісячний дефіцит держбюджету на рівні $4 млрд і допускає скорочення розриву до $2,5-3 млрд «у разі досягнення стійкої домовленості про припинення вогню».
«Таким чином, дефіцит бюджету цього року може сягнути рекордних 16-26% ВВП залежно від сценарію та, імовірно, залишиться високим наступного року», – зазначено у звіті.
Також варто зазначити, що, за попередніми розрахунками Dragon Capital, дефіцит поточного рахунку становитиме 0-3,0% ВВП залежно від сценарію (продовження або припинення бойових дій).
Як повідомляв раніше GMK Center, Національний Банк України прогнозує зниження ВВП України за підсумками 2022 року не менш як на третину. Згідно з очікуваннями регулятора, зниження споживання та інвестицій може призвести до скорочення імпорту, водночас значних втрат зазнає експорт. Зупинення підприємств, скорочення посівних площ, неможливість проведення с/г робіт, блокада морських портів – усе це негативно впливає експорт та імпорт країни.
Європейська асоціація виробників сталі EUROFER закликає Єврокомісію негайно впровадити обіцяний «високоефективний торговельний захід» у відповідь…
Після майже року простою найбільший сталеливарний комбінат Румунії – LIBERTY Galați – відновив виробництво, запустивши…
Українська промислова компанія «Інтерпайп» розширює присутність на європейському ринку, постачаючи трубну продукцію для високоспеціалізованих проєктів.…
Казахстанський металургійний завод Qarmet відкрив офіс у Сінгапурі в рамках стратегії виходу на міжнародні ринки…
Польський металургійний завод Huta Czestochowa виробив понад 100 тис. т сталі з моменту відновлення роботи…
Президент США Дональд Трамп підвищив мита на імпорт сталі та алюмінію до країни з 25%…